Правова позиція
Великої Палати Верховного Суду
згідно з Постановою
від 19 січня 2022 року
у справі № 9901/144/20[1]
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень, дій або бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у частині доступу до публічної інформації
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ВККС у частині встановлення плати за виготовлення цифрових копій документів шляхом сканування.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою позовну заяву ОСОБА_1 передав за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва на підставі пункту 3 частини першої статті 29 КАС, оскільки після відкриття провадження у справі судом встановлено, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд цієї справи не віднесений до виключної підсудності Верховного Суду відповідно до положень статті 266 КАС, оскільки оскаржуваний наказ виконувача обов`язків керівника секретаріату не є актом ВККС, прийнятим на реалізацію повноважень, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
ОЦІНКА СУДУ
Положеннями пункту 7 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із цим позовом) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС.
Цією нормою (як у редакції, яка діяла на момент звернення ОСОБА_1 із цим позовом, так і в чинній редакції) встановлений вичерпний перелік справ, які можуть бути підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
Особливості провадження у справах зазначеної категорії визначено статтею 266 КАС.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 266 КАС правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС; законності актів Вищої ради правосуддя, ВККС.
Згідно із положеннями статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками публічної інформації є насамперед суб'єкти владних повноважень, а у деяких випадках - також юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, але мають ознаки, визначені законом.
ВККС є розпорядником публічної інформації саме як суб`єкт владних повноважень з огляду на приписи пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Розмір фактичних витрат на копіювання та друк запитуваної інформації визначається відповідним розпорядником інформації, як це передбачено положеннями статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Системне тлумачення зазначених норм свідчить про те, що, затверджуючи розмір плати за надання публічної інформації, ВККС діє як розпорядник цієї інформації, а саме як суб`єкт владних повноважень, тобто на виконання своїх владних повноважень.
Враховуючи особливий статус ВККС у системі судоустрою, здійснення нею своїх владних повноважень є предметом судового контролю з боку Верховного Суду, як це передбачено нормами статті 266 КАС.
ВИСНОВКИ: позовні вимоги про оскарження рішень, дій або бездіяльності ВККС у відносинах доступу до публічної інформації, зокрема з питань встановлення плати за доступ до публічної інформації, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: територіальна підсудність, адміністративна юрисдикція, право на інформацію