Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 23 грудня 2021 року
у справі № 243/4844/20
Цивільна юрисдикція
Щодо юрисдикції спорів за позовом фізичної особи - підприємця про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди
ФАБУЛА СПРАВИ
ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до з вищевказаним позовом, в якому просили визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди у запропонованій орендарем редакції.
Суд першої інстанції ухвалою провадження у справі закрив. Роз'яснив ФОП ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.
Апеляційний суд постановою ухвалу суду першої інстанції скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
ОЦІНКА СУДУ
В порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивачки, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Частиною першою статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.
Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Визначаючи юрисдикцію спору необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб'єктний склад учасників у цій справі.
ВИСНОВКИ: встановивши, що спір виник стосовно укладення додаткової угоди до договору оренди, а не здійснення ФОП підприємницької діяльності, суд дійшов правильного висновку про те, що цей спір стосується захисту цивільного права, зокрема випливає з договірних відносин, є приватноправовим, і за суб'єктним складом підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки як фізичних осіб, так і ФОП.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: правовий статус ФОП, спори за участю ФОП, цивільна юрисдикція, господарська юрисдикція, орендні відносини