Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 05 червня 2020 року
у справі № 922/3578/18[1]
Господарська юрисдикція
Щодо права сторін на встановлення у договорі способу обчислення процентів за користування грошовими коштами
ФАБУЛА СПРАВИ
ТОВ "Астар Оіл" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" в особі Філії "Харківська" Приватної науково-виробничої компанії "Інтербізнес" про стягнення заборгованості на загальну суму 780 083, 82 грн., з яких 119 810, 14 грн. основного боргу, 654 163, 36 грн. - 2% від суми боргу за кожен день прострочки, що є платою за користування чужими грошовими коштами та 6 110, 32 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарський суд позов задовольнив.
Постановою апеляційний господарський суд рішення господарського суду у справі змінив.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Частина друга статті 536 цього Кодексу - розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.
Частиною другою статті 625 ЦК України конкретизовано визначений статтями 536 та 693 цього Кодексу обов`язок покупця сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами з визначенням додаткового зобов'язання боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
ВИСНОВКИ: системний аналіз частини другої статті 536, частини другої статті 625 та статті 627 ЦК України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням частини другої статті 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.
Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, в розмірі певного проценту за кожний день прострочення).
КЛЮЧОВІ СЛОВА: господарські санкції, акцесорне зобов'язання, порушення умов договору поставки, прострочення постачальника, підстави стягнення пені