open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
В цій справі Великою Палатою Верховного Суду відступлено від інших правових висновків

Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 03 грудня 2021 року

у справі № 910/14180/18[1]

Господарська юрисдикція

Щодо права сторін на встановлення у договорі способу обчислення процентів за користування грошовими коштами

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ "Промислова компанія "Пожмашина" звернулося до господарського суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання недійсним пункту 8.6. договору про закупівлю, укладеного між ТОВ "Промислова компанія "Пожмашина" та Державною службою України з надзвичайних ситуацій.

Як на підстави недійсності пункту 8.6. договору позивач вказав на те, що цей пункт спільно із пунктом 8.2. договору передбачають подвійну відповідальність позивача як постачальника за договором у вигляді пені за порушення строків поставки продукції, що суперечить статті 61 Конституції України та відповідно до частини першої статті 203 та частини першої статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання пункту 8.6. договору недійсним.

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Господарський суд рішенням, ухваленим за результатом нового розгляду справи, відмовив у позові повністю.

Апеляційний господарський суд постановою скасував рішення господарського суду, ухвалив нове рішення, яким задовольнив позов.

ОЦІНКА СУДУ

Передбачене статтею 536, частиною третьою статті 693, частиною першою статті 1048, частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України право сторін на встановлення плати за користування грошовими коштами (попередньою оплатою, позикою) з урахуванням положень статті 6 та частини першої статті 627 Цивільного кодексу України слід розуміти як право сторін на визначення саме розміру процентів і порядку їх сплати, а не обрання ними іншого способу оплати.

Положення, закріплені у статті 536, частині третій статті 693 Цивільного кодексу України, є диспозитивними, а тому не можуть обмежувати сторін у визначенні способу проведення розрахунку процентів залежно від їх волевиявлення (за один день чи за календарний рік), оскільки будь-який з таких способів розрахунку, враховуючи сталу та загальновідому кількість днів у календарному році, дозволяє визначити шляхом простої арифметичної дії розмір процентів за один рік (чи навпаки за один день), за наявності такої потреби при тлумаченні змісту правочину.

Враховуючи те, що кількість днів у календарному році є сталою та загальновідомою, визначений у такий погоджений сторонами спосіб (за кожен день прострочення) розмір цих процентів завжди може бути перетворений у річні проценти методом математичного розрахунку.

ВИСНОВКИ: виходячи із свободи визначення умов договору відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони мають право викласти умови договору, зокрема і щодо способу обчислення процентів за користування грошовими коштами (за один день чи за календарний рік), на власний розсуд у спосіб, який є найбільш зрозумілим та прийнятним саме для них.

При цьому правова природа передбаченої договором плати за користування чужими грошовими коштами не залежить від встановленого сторонами у договорі способу обчислення такої плати.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: господарські санкції, акцесорне зобов'язання, порушення умов договору поставки, прострочення постачальника, підстави стягнення пені

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: