Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 грудня 2021 року

у справі № 760/1502/17

Кримінальна юрисдикція

Щодо змісту вироку на підставі угоди

ФАБУЛА СПРАВИ

Вироком суду першої інстанції між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 затверджено угоду про визнання винуватості та засуджено ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 205 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_1 визначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі пунктів 5, 6 ч. 9 ст. 100 КПК постановлено конфіскувати речові докази.

Ухвалою апеляційного суду вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 змінено. Постановлено виключити з резолютивної частини вироку рішення суду про конфіскацію грошових коштів, які знаходяться на розрахунковому рахунку ДП «Константа-Агро», відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк», та грошових коштів, які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Західтрансбуд», відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк».

ОЦІНКА СУДУ

Пунктом 3 ч. 3 ст. 424 КПК передбачений вичерпний перелік підстав, з яких прокурор вправі оскаржити судові рішення в касаційному порядку, предметом затвердження (перегляду) яких була угода.

Таке обмеження його права на оскарження судових рішень відповідно до ч. 2 ст . 473 КПК є наслідком укладення та затвердження угоди.

Статтею 472 КПК чітко регламентований перелік питань, які становлять зміст угоди про визнання винуватості, саме стосовно цих питань сторони при укладенні угоди досягають домовленостей, а в подальшому, з урахуванням вимог статей 474, 475 КПК, ця угода затверджується судом шляхом ухвалення вироку.

Водночас, згідно з ч. 2 ст. 475 КПК вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених ч. 3 цієї статті.

ВИСНОВКИ: вироком на підставі угоди також мають бути вирішені питання, які не є частиною угоди і які знаходяться поза межами досягнутих сторонами домовленостей, зміст яких визначений ст. 472 КПК.

Отже, порушене прокурором питання про перегляд рішення суду апеляційної інстанції, предметом перегляду якого був вирок у частині вирішення долі речових доказів, знаходиться поза межами змісту угоди, передбаченого ст. 472 КК, а тому колегія суддів вважає, що прокурор у даному випадку вправі порушувати питання перед касаційним судом про перегляд ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: предмет касаційного оскарження, вимоги до вироку суду, провадження на підставі угод