Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 29 травня 2020 року

у справі № 922/2843/19

Господарська юрисдикція

Щодо належного доказу для визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки

ФАБУЛА СПРАВИ

Міська рада звернулася до господарського суду з позовом до ТОВ "ЛІТА"-М" про стягнення з відповідача 344962,38 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки.

Рішенням господарського суду позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ЛІТА"-М" на користь міськради 335564,08 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою апеляційного господарського суду змінено рішення господарського суду шляхом викладення його резолютивної частини у редакції цієї постанови.

ОЦІНКА СУДУ

Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, з наведених норм законодавства не вбачається можливості визначення даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки в інший спосіб, ніж шляхом оформлення витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, тому необґрунтованими є будь-які розрахунки, зроблені за відсутності такого витягу (зокрема на підставі базової вартості одного квадратного метра землі із застосуванням відповідних коефіцієнтів), а також доводи про необов`язковість витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель для розрахунку розміру орендної плати.

ВИСНОВКИ: при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: неправомірне використання земельних ресурсів, користування земельною ділянкою без правової підстави, процедура оцінки земель, порядок справляння плати за землю, землекористування