Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 03 листопада 2021 року

у справі № 817/1911/17

Адміністративна юрисдикція

Щодо права членів фермерського господарства на виділення земельної частки (паю) із земель фермерського господарства

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру, третя особа - Фермерське господарство "Ровіна", звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:

1. визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території сільської ради;
2. зобов'язати Головне управління Держгеокадастру затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території сільської ради та передати її у власність ОСОБА_1.

Окружний адміністративний суд рішенням позов задовольнив.

Апеляційний адміністративний суд постановою залишив рішення суду першої інстанції без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 13 Закону України «Про фермерське господарство» (далі - Закон № 973-IV) члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Отже, з моменту реєстрації фермерського господарства та набуття статусу юридичної особи обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

У члена фермерського господарства не виникає право користування земельною ділянкою, яка була надана власником (органом місцевого самоврядування) громадянину (засновнику) у користування для створення такого господарства. Єдиним суб'єктом, який володіє правомочністю користуватися земельною ділянкою, виділеною власником (органом місцевого самоврядування) для створення фермерського господарства, є саме таке фермерське господарство як суб`єкт господарювання.

Чинні правові норми Земельного кодексу України та Закону № 973-IV не передбачають права громадянина України використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення фермерського господарства, без створення такого фермерського господарства та його реєстрації. Тому земля, надана в користування громадянину України для створення фермерського господарства, вважається такою, яка передана у користування всьому фермерському господарству. Але при цьому, власник землі залишається незмінним - держава або територіальні громади. Фермерське господарство не має в цьому випадку документу, який засвідчував би державну реєстрацію права на землю (права постійного користування) на відміну від громадянина, який отримав земельну ділянку у користування та зареєстрував належним чином такий правочин.

ВИСНОВКИ: право на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель, що надавалися у користування засновнику для створення фермерського господарства, не виникає у жодного члена фермерського господарства, в тому числі засновника.

Члени фермерських господарств, у тому числі засновник (який отримав земельну ділянку у користування для створення такого фермерського господарства), можуть отримати безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної та комунальної власності у порядку, передбаченому ЗК України, та лише після припинення права власності чи користування такими земельними ділянками у визначеному законом порядку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави набуття прав на землю, правовий режим земель фермерського господарства, землекористування