Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 02 листопада 2021 року

у справі № 136/1021/19

Кримінальна юрисдикція

Щодо можливості одночасного врахування тотожних обставин справи і даних про винного при застосуванні положень ст.ст. 69 та 75 КК України

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду в постанові

від 19.02.2020 року у справі № 466/4884/15-к

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, і призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК.

Апеляційний суд вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

За змістом ст. 69 КК призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину з урахуванням особи винного.

У кожному випадку застосування ст. 69 КК суд зобов`язаний у своєму рішенні зазначити, які саме обставини справи або дані про особу винного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання, при цьому зобов'язаний не лише перерахувати обставини, що можуть бути враховані як такі, що пом'якшують покарання, а й обґрунтувати, виходячи із загальних засад призначення покарання, яким чином сукупність таких обставин істотно знизила тяжкість вчиненого злочину.

Відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно із ч. 1 ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

ВИСНОВКИ: одні й ті самі обставини справи чи дані про особу винного не можуть одночасно ураховуватись при застосуванні положень як статті 69 КК, так і ст. 75 КК.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: підстави звільнення від відбування покарання, оцінка характеристики засудженого, правила призначення покарання