Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 07 жовтня 2021 року

у справі № 306/1042/20

Цивільна юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності

ФАБУЛА СПРАВИ

Прокурор в інтересах держави в особі міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.

Ухвалою суду першої інстанції закрито провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

ОЦІНКА СУДУ

До адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, якщо один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції або владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їхні права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що стороною у справі є суб'єкт владних повноважень. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Той факт, що адміністрування орендної плати за земельні ділянки, які знаходяться у комунальній власності, покладено на податкові органи, не позбавляє Свалявську міську раду як власника земельної ділянки та сторону договору самостійно захищати свої порушені права. Позивач як розпорядник коштів місцевого бюджету та власник земельної ділянки використав саме форму платежу у вигляді орендної плати, що ґрунтується на умовах укладеного між сторонами договору оренди землі і не суперечить вимогам чинного законодавства.

ВИСНОВКИ: спір у цій справі стосується договірних відносин щодо оренди земельної ділянки, яка є комунальною власністю, а міська рада під час здійснення повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин. Отже, між сторонами у справі виник спір про цивільне право.

Таким чином, ураховуючи суть та суб'єктний склад спірних правовідносин, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому відсутні підстави для закриття провадження у справі.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: цивільна юрисдикція, критерії розмежування судової юрисдикції, земельні спори, спори за участю ОМС, землекористування