Єдиний державний реєстр судових рішень
СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 306/1042/20
Провадження № 2/306/217/22
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06.09.22 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Жиганської Н.М.
за участю секретаря судових засідань Станкович Є.В.
представника позивача Біняшевської М.В.
представника відповідача Петрецького С.І.
прокурора Козар М.М.
розглянувши у відкритомусудовому засіданнів залісуду №1 вм.Свалява справу запозовом керівника Мукачівської місцевої прокуратури (89600 м.Мукачево, вул. Л.Толстого, буд.15, Закарпатської області), в інтересах держави в особі: Свалявської міської ради (89300 м.Свалява, вул. Духновича, буд.2, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04053884) до ОСОБА_1 (зареєстрований в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат.
ВСТАНОВИВ:
Прокурор-керівник Мукачівської місцевої прокуратури звернувсяв суд із позовом в інтересах держави в особі: Свалявської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у розмірі 277512,95 грн., пені у розмірі 1764,50 грн., трьох відсотків річних у розмірі 20576,92 та 49169,27 грн. інфляційних втрат.
Як на підставу заявлених вимог прокурор посилається на те, що між Свалявською міською радою та відповідачем 17 червня 2011 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 2.6751 га.
Відповідно до п. 8 Договору орендарем повинна вноситися орендна плата щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця поточного року. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексу інфляціі.
Однак, вивченням матеріалів, наданих Свалявською міською радою у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що по даному договору оренди наявна заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою за період з березня 2017 року по квітень 2020 року в сумі 277 512 грн 95 коп.
Просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Свалявської міської ради заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 277512 грн. 95 коп., пені за несвоєчасну сплату орендної плати у розмірі 1764 грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 20576.92 грн. та 49169 грн. 21 коп. інфляційних втрат, всього 349023.58 грн. та стягнути з відповідача 5235 грн. 35 коп. на рахунок прокуратури Закарпатської області сплаченого судового збору.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2020 року справа до розгляду була передана судді Вінер Е.А.
Відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 20.08.2020 року (суддя Вінер Е.А.) у справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 05.01.2021 року (суддя Вінер Е.А.) провадження у справі було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Постанова Закарпатського апеляційного суду від 20.04.2021 року: ухвала Свалявського районного суду від 05.01.2021 року скасована, справа №306/1042/20 направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.10.2021 року: залишена без змін постанова Закарпатського апеляційного суду від 20.04.2021 року, якою ухвала Свалявського районного суду від 05.01.2021 року скасована, а справа №306/1042/20 направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2021 року справа до розгляду була передана судді Тхір О.А.
Відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 21.05.2021 року (суддя Тхір О.А.) справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021 року справа до розгляду передана судді Жиганській Н.М. (підстава проведення повторного автоматизованого розподілу: закінчення терміну повноважень судді Тхір О.А.) та 05.11.2021 року передана для розгляду судді Жиганській Н.М. (після повернення з Верховного суду 05.11.2021 року вх. № 1208).
Відповідно до ухвали від 11.11.2021 року прийнята до розгляду суддею Жиганською Н.М., відповідно до ухвали від 12.05.2022 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав частково та просить суд стягнути з відповідача заборгованість із сплати орендної плати з березня 2017 року по 01.01.2018 року, 20576 грн. 92 коп. - нарахованих 3% річних та 49169 грн. 21 коп. інфляційних втрат.
Представник Свалявської міської ради в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги в обсязі, визначеному прокурором.
Представник відповідача в судовому засіданні заявлених вимог не визнав, вважає, що відсутні підстави для представництва у даній справі інтересів держави прокурором, а також зазначив, що на даний час набуло законної сили рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, яким стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати на користь Свалявської міської ради. Щодо нарахованих прокурором 3% річних та інфляційних втрат, вважає, що прокурором невірно визначено терміни сплати орендних платежів, а, отже у зв"язку з цим, розрахунки проведено невірно.
Заслухавши думку сторін, суд дійшов такого висновку.
О Б Г Р У Н Т У В А Н Н Я ВИСНОВКІВ СУДУ
Прокурор звернувся в суд із позовом до відповідача про стягнення заборгованості з орендної плати за землю та навів розрахунок, відповідно до якого заборгованість становить 277512.95 грн та складається з нарахованих щомісячних платежів з квітня 2017 року по квітень 2020 року в розмірі по 7668.57грн. та за березень 2017 року в розмірі 1444.43 грн.
На вказану суму заборгованості проведено нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Одночасно прокурор зазначив, що уповноваженим органом у спірних правовідносинах є Свалявська міська рада. Однак, будучи обізнаним про наявність у ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за землю протягом тривалого часу з позовом про її стягнення не звертається, тобто Свалявська міська рада фактично не вживає заходів щодо виконання умов договору оренди та наповнення місцевого бюджету, чим не виконує належним чином свої повноваження.
Також прокурор зазначив, що позивача повідомлено про представництво інтересів держави в особі Свалявської міської ради.
Із досліджених судом доказів, суд встановив, що прокурором при закладенні позову до суду невірно визначено фактичні обставини справи, внаслідок чого невірно обраховано предмет спору.
Так, судом встановлено, що обрахована Свалявською міською радою заборгованість відповідача з орендної плати складається із заборгованості, яка утворилася до 01.02.2017 року в сумі 116483.72 грн. та поточної заборгованості з 01.02.2017 року по 01.04.2020 року в сумі 299074грн. 23 коп. за мінусом оплачених відповідачем протягом 2017-2018 років 138 000 грн.
Також в судовому засіданні встановлено, що заборгованість виникла, в тому числі, внаслідок донарахування Свалявською міською радою орендної плати в сумі 7668.57 грн. щомісячно до граничної межі річної суми платежу по орендній платі за земельну ділянку, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі (відповідно до п. 8 Договору оренди - розмір орендної плати визначено в сумі 3542.58 грн.).
Отже, доводи про те, що відповідач не виконував умови договору оренди протягом 2017-2019 років у судовому засіданні не підтверджено прокурором, адже будь-яких змін щодо розміру орендної плати з 3542.58 грн. до 7668.57 до вказаного Договору не вносилося, таке донарахування проведено в силу Закону, а не Договору внаслідок збільшення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2017-2019 роках.
Крім того, відповідач протягом 2017-2018 років сплатив 138000 грн. орендної плати, що за розміром, визначеним у договорі є повною слатою орендної плати за 2017-2018 роки.
Відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2020 року у справі 260/283/20 - головне управління ДПС у Закарпатській області на підставі листа Свалявської міської ради Закарпатської області від 29.10.2019 року № 1270/02-10 - 13.11.2019 року прийняло податкове повідомлення-рішення № 268-464-5233-0709, яким визначило за 2017-2019 р. до сплати 123751.82 грн. податкового зобов"язання за платежем : орендна плата з фізичних осіб.
Вказане податкове зобов"язання складається з донарахованої суми за 2017 рік в сумі 15864.38 грн., за 2018 рік 15864.38 грн. та нарахованої орендної плати в сумі 92023.06 грн. за 2019 рік.
Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, відповідач оскаржив його в судовому порядку.
Рішення щодо вказаного спору прийнято Закарпатським окружним адміністративним судом 12.08.2020 року та набуло законної сили 08.12.2020 року відповідно до постанови восьмого апеляційного адміністративного суду.
Таким чином, станом на день подання позову прокурором 06.08.2020 року податкове зобов"язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб за 2017-2019 р. в сумі 123751.82 не явлалося узгодженим і термін його сплати встановлено до 01.07.2021 року.
Термін сплати за податковим повідомленням-рішенням № 79027-5233-0709 від 13.05.2020 року по платежу "орендна плата з фізичних осіб " у розмірі 92022.96 грн. за 2019 рік на день подання позову прокурором також не настав ( до 29.08.2020 року).
Вказані обставини встановлені у рішенні Закарпатського окружного адміністративного суду від 30.09.2021 року у справі № 260/3843/21 за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, яке набрало законної сили.
Суд також дійшов всиновку, що прокурор невірно визначив і підстави виникнення боргу із сплати орендної плати, поскільки такий виник не у зв"язку з невиконанням умов договору, а внаслідок збільшення розміру орендної плати, виходячи із донарахування Свалявською міською радою орендної плати в сумі 7668.57 грн. щомісячно до граничної межі річної суми платежу по орендній платі за земельну ділянку, що вдвічі перевищує розмір орендної плати, встановлений у договорі.
З підстав, зазначених вище невірними є і розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Окрім іншого суд вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом, при зверненні з даним позовом в обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави прокурор вказав на тривалу бездіяльність Свалявської міської ради, яка полягала у невжитті останньою заходів із урегулювання спірних орендних правовідносин в судовому порядку, що, на думку прокурора, свідчить про неналежний захист цим органом інтересів держави.
До матеріалів справи приєднано повідомлення прокурора міському голові міста Свалява від 25.05.2020 року про необхідність в розумний строк вжити заходів представницького характеру до відшкодування заподіяних державі збитків. а 03.06.2020 року прокуратурою Закарпатської області сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду з вихідним номером 07.32-82-1810вих.20 від 21.05.2020 року, тобто позов сформовано до направлення повідомлення міському голові.
Крім того, суду не надано доказів направлення вказаного повідомлення та його отримання Свалявською міською радою.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.09.2019 року у справі 927/946/18:
"Верховний Суд наголошує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).
Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" від 31.03.2005).
Пункт третій частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках. Тому необхідно з`ясувати, що мається на увазі під "виключним випадком" і чи є таким випадком ситуація у конкретній справі.
Насамперед, випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави". "Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках:
(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
(2) у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо)."
Натомість судом встановлено, що Свалявська міська рада та Головне управління ДПС у Закарпатській області належним чином, послідовно здійснювали захист інтересів держави у даних правовідносинах, зокрема:
- Свалявською міською радою ефективно проводилася претензійна робота ( листи -претензіі направлено 07.09.2017 року № 1151/02-10, 16.08.2018 року № 925/02-10, 07.11.2019 року № 1322/02-10, 14.01.2020 року № 47/02-10, 27.03.2018 року № 397/02-10, 24.09.2019 року № 1100/02-10), за наслідками якої відповідачем оплачено: у січні 2017 року - 10000 грн., травні 2017 року- 12000 грн., серпні 2017 року 20000 грн., січні 2018 року 20 000 грн., лютому 2018 року 6000 грн., березні 2018 року 10 000 грн., травні 2018 року - 20 000 грн, серпні 2018 року- 10 000 грн., жовтні 2018 року 20 000 грн., листопаді 2018 року 10 000 грн. орендної плати.
- 29.10.2018 року Свалявською міською радою направлено лист (вих.№ 1270/02-10 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області, у якому Свалявська міська рада Закарпатської області зазначила, що земельна ділянка, передана для виробничої діяльності, щорічна орендна плата за вищевказані земельні ділянки становить 3% від нормативної грошової оцінки , яка у 2017 році становить 3067435.41 грн., у 2018 році становить 3067435.41 грн.. у 2019 році становить 3 067 435 .41 грн. та надала витяги Держгеокадастру від 05.07.2018 року із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, переданих в оренду відповідачу.
- на підставі вказаного листа Свалявської міської ради - Головне управління ДПС 13.11.2018 року прийняло податкове повідомлення-рішення № 2684-5233-0709, про донарахування суми податку за 2017-2018 рік та нарахування суми податку за 2019 рік.
- з моменту набуття законної сили рішення у судовій справі по оскарженню вказаного вище повідомлення-рішення, головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до суду із позовом про стягнення суми податкового зобов"язання і рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду Закарпатської області від 30.09.2021 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 суму заборгованості.
З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність у даному випадку законних підстав для представництва інтересів держави прокурором, що свідчить про заявлення позову особою, яка не має процесуальної дієздатності та є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Керуючись ст.257 ч.1 п. 1, 260, 261 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов керівника Мукачівської місцевої прокуратури (89600 м.Мукачево, вул. Л.Толстого, буд.15, Закарпатської області), в інтересах держави в особі: Свалявської міської ради (89300 м.Свалява, вул. Духновича, буд.2, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04053884) до ОСОБА_1 (зареєстрований в Україні за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат - залишити без розгляду на підставі п. 1 ч.1 ст. 257 ЦПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - e-mail inbox@sv.zk.court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Н.М.ЖИГАНСЬКА
