Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 30 вересня 2021 року
у справі № 808/8910/14
Адміністративна юрисдикція
Щодо наслідків прийняття контролюючим органом рішення про відмову у застосуванні процедури податкового компромісу
ФАБУЛА СПРАВИ
Підприємства споживчої кооперації «Виробничо-торгівельне підприємство «Універсал» Запорізької обласної спілки споживчих товариств (далі - Підприємство) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції (далі - Інспекція), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Окружний адміністративний суд ухвалою, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, закрив провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правових відносин) сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість сплачується в розмірі 5 відсотків такої суми. При цьому 95 відсотків суми заниженого податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість вважаються погашеними, штрафні санкції не застосовуються, пеня не нараховується.
Згідно з абзацом 1 пункту 5 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правових відносин) платник податків сплачує податкові зобов`язання, визначені в уточнюючому розрахунку та/або податковому повідомленні-рішенні, у розмірі, передбаченому пунктом 2 цього підрозділу, протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем узгодження.
Відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правових відносин) процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов`язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов`язання вважається неузгодженим.
Положеннями абзацу 1 пункту 8 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правових відносин) встановлено, що податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.
З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що у разі несплати платником податків податкового зобов`язання у відповідному розмірі, таке зобов`язання вважається неузгодженим, натомість якщо платник сплатив таку суму, то компроміс вважається досягнутим, при цьому, день узгодження грошового зобов'язання в такому випадку переноситься на день звернення платника із заявою про ініціювання процедури податкового компромісу.
Тобто, податковий компроміс не може вважатися досягнутим до дати здійснення оплати відповідної суми (пункт 8 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України), водночас несплата такої суми в будь-якому випадку має наслідком неузгодженість податкового зобов`язання в силу пункту 7 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
ВИСНОВКИ: факт прийняття Інспекцією рішення «Про розгляд заяви про податковий компроміс», яким Підприємству було відмовлено у застосуванні процедури податкового компромісу щодо податкового повідомлення рішення, не скасовує обов`язку платника податків, який звернувся до контролюючого органу із заявою про ініціювання процедури податкового компромісу, щодо виконання вимог абзацу 1 пункту 5, пунктів 7, 8 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: процедура погодження контролюючим органом податкового компромісу, звільнення від юридичної відповідальності платників податків, порядок сплати грошових зобов'язань платника податків
