Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 15 вересня 2021 року
у справі № 420/5911/19
Адміністративна юрисдикція
Щодо юрисдикції спору про скасування рішення державного реєстратора з приводу внесення змін до Державного реєстру прав стосовно нерухомого майна
ФАБУЛА СПРАВИ
Управління державного архітектурно-будівельного контролю міської ради звернулося до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, Державного реєстратора сільської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просило:
- скасувати рішення державного реєстратора сільської ради про внесення змін до записів Державного реєстру прав щодо площі квартири;
- зобов`язати ОСОБА_1 привести самочинно збудований об'єкт будівництва у відповідність до свідоцтва про право власності на житло, виданого Департаментом міського господарства міської ради та технічного паспорту інвентаризації нерухомого майна.
Окружним адміністративним судом ухвалою, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України.
ОЦІНКА СУДУ
КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб`єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
Визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб'єкта владних повноважень.
Визначаючи предметну юрисдикцію справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Рішення суб`єкта владних повноважень, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з погляду його законності, а вимога про визнання такого рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення відповідної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного речового права (наприклад, права власності на об'єкт нерухомості), що виникло у певного об'єкта в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
ВИСНОВКИ: позивач посилається на відсутність у цій справі спору про право, однак, з установлених судами обставин справи вбачається, що на підставі оскаржуваного рішення державного реєстратора сільської ради внесено зміни до записів Державного реєстру прав щодо площі квартири.
Таким чином, у результаті та на підставі оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень в особи виникло речове право на нерухоме майно, яке позивач вважає самочинним будівництвом, тому цей спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: адміністративна юрисдикція, цивільна юрисдикція, процедура скасування актів індивідуальної дії, спори у сфері державної реєстрації прав