Правова позиція
Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 липня 2021 року
у справі № 718/917/20
Цивільна юрисдикція
Щодо недоведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Рішенням районного суду, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалим відрядженням, в тому числі закордонним; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
ВИСНОВКИ: посилання позивача як на поважність причини пропуску ним шестимісячного строку для звернення із заявою про прийняття спадщини на навчання в університеті Повітряних Сил на денному відділенні факультету та перебування його на періодичних заробітках у країнах Африки та Ірану не є достатніми та безспірними доказами підтвердження поважності пропуску цього строку, оскільки такі не пов`язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення таких дій протягом майже 15 років.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, преклюзивні строки, підстави для визначення додаткового строку, набуття права на спадщину, строки для прийняття спадщини, встановлення поважності причин пропуску строку