Правова позиція
Верховного Суду України
згідно з Постановою
від 02 липня 2014 року
у справі № 6-79цс14
Цивільна юрисдикція
Щодо способу встановлення плати за користування позикою
ФАБУЛА СПРАВИ
ОСОБА_9 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за договором позики, посилаючись на те, що відповідач лише частково виконав свої зобов'язання за договорами позики.
Рішенням районного суду в задоволенні позову ОСОБА_9 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, рішення районного суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_9 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_9 250 455 доларів США основного боргу, проценти за користування позикою в розмірі облікової ставки НБУ в розмірі 55 889, 20 доларів США, 3% річних від простроченої суми за період з 17 грудня 2009 року до 6 грудня 2012 року в сумі 22 355, 68 доларів США, плату за користування позикою відповідно до договору в сумі 1 млн грн. У решті позову відмовлено.
ОЦІНКА СУДУ
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У цій справі суд не врахував, що за змістом статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики на рівні облікової ставки Національного банку України лише в тому разі, якщо договором не встановлено інші умови. Суд також дійшов неправильного правового висновку про правомірність установлення сторонами плати за користування позикою в твердій грошовій сумі, оскільки законом у статтях 536, 1048 ЦК України визначено, що плата за користування чужими грошима встановлюється й нараховується у вигляді процентів на основну суму боргу.
ВИСНОВКИ: передбачене в статті 1048 ЦК України право сторін на встановлення плати за користування позикою з урахуванням норм статті 6, частини першої статті 627 ЦК України слід розуміти як право сторін на визначення саме розміру процентів та порядку їх сплати, а не обрання ними іншого способу оплати, у тому числі й установлення оплати в твердій грошовій сумі безвідносно до суми боргу.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: стягнення боргу, умови договору позики, плата за користування чужими грошима