Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 10 червня 2021 року

у справі № 820/479/18

Адміністративна юрисдикція

Щодо визначення розміру витрат на правничу допомогу

ФАБУЛА СПРАВИ

ТОВ «Поліпласт+» звернулось до окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій.

Рішенням окружного адміністративного суду залишено без задоволення адміністративний позов товариства.

Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано в частині залишення без задоволення адміністративного позову товариства до податкового органу про скасування податкових повідомлень-рішень. Прийнято в цій частині постанову, якою адміністративний позов товариства задоволено частково. В іншій частині рішення окружного адміністративного суду залишено без змін.

Додатковою постановою апеляційного адміністративного суду стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС на користь ТОВ "Поліпласт+" судові витрати щодо сплати судового збору у загальному розмірі 39991,74 грн та пов`язані з розглядом справи на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 16568 грн.

ОЦІНКА СУДУ

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що гонорар включає всі необхідні податки, збори та обов'язкові платежі та всі необхідні витрати для здійснення своєї професійної діяльності (оренда офісу, оплата ліцензій за використання інформаційно-правових систем, мобільний зв'язок, інтернет, канцелярські товари, обслуговування офісної техніки, професійна література, семінари з підвищення кваліфікації, тощо) оскільки в силу приписів статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

ВИСНОВКИ: законодавець пов'язує визначення розміру витрат на правничу допомогу з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у кожному конкретному випадку, а не з податками, зборами та обов'язковими платежами і всіма необхідними витратами для здійснення своєї професійної діяльності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: порядок розподілу судових витрат, склад судових витрат, склад гонорару адвоката, обгрунтування понесених витрат, доведення розміру витрат на професійну правничу допомогу, підтвердження оплати послуг адвоката