Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 10 грудня 2020 року
у справі № 922/1067/17
Господарська юрисдикція
Щодо суб'єктів субсидіарної відповідальності, що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора
Аналогічна правова позиція висловлена
Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах
від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16
від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16
від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16
ФАБУЛА СПРАВИ
Постановою господарського суду ТОВ «Елітфармацея» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ «Елітфармацея».
На адресу господарського суду надійшла заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника та керівника боржника, в якій ліквідатор просить суд стягнути солідарно із засновника боржника ТОВ «Елітфармацея» громадянина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка виконувала обов`язки керівника боржника ТОВ «Елітфармацея», грошові кошти в сумі 2 179 324,77 грн.
Ухвалою господарського суду заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на засновника - ОСОБА_1 та керівника боржника - ОСОБА_2, яка виконувала обов`язки директора - задоволено в повному обсязі.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду залишено без змін.
ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до статті 211 ГК України, засновники (учасники) суб'єкта підприємництва, власник майна, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, у межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству.
Згідно статті 92 ЦК України, дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи.
Таким чином, обов`язок здійснення контролю за діяльністю виконавчих органів та товариства, положеннями Закону та Статуту покладено саме учасників (засновників) цього товариства, з метою запобігання порушень їх прав.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період вчинення фіктивних (нереальних) господарських операцій боржником з його контрагентом МПП «Струм» були тими особами, які мали можливість давати обов`язкові для боржника вказівки чи мали змогу іншим чином визначати його дії.
Колегія суддів вважає вірним висновок судів попередніх інстанцій, що сукупність зазначених обставин, дій та бездіяльності Відповідачів, попри їх обов`язок як власника (засновника) боржника та як органу управління майном боржника передбачити можливість настання негативних для боржника наслідків та вчинити передбачені Законом про банкрутство заходи щодо запобігання банкрутству боржника (стаття 5 Закону про банкрутство), перебувають у причинно-наслідковому зв'язку із обставинами неможливості боржником здійснювати господарську діяльність та отримувати прибуток, що в подальшому створили умови та підстави для визнання боржника банкрутом з неможливістю задовольнити кредиторські вимоги у межах справи про банкрутство за рахунок майна боржника.
ВИСНОВКИ: суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
При цьому Закон про банкрутство (так само, як і Кодекс України з процедур банкрутства) не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона).
Водночас відсутність в матеріалах справи висновку про доведення до банкрутства боржника засновником та керівником не може бути беззаперечною підставою для звільнення засновника та керівника боржника від субсидіарної відповідальності.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: повноваження ліквідатора боржника, відповідальність засновників юридичної особи, умисне доведення до банкрутства, підстави виникнення субсидіарної відповідальності