Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 10 березня 2021 року

у справі № 826/12552/18[1]

Адміністративна юрисдикція

Щодо дискреційності повноважень Мінекономрозвитку при застосуванні до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальних санкцій

ФАБУЛА СПРАВИ

Приватне сільськогосподарське підприємство «КАЇССА» (далі - позивач, ПСП «КАЇССА») звернулося до суду з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - відповідач, Мінекономрозвитку), третя особа - Державна фіскальна служба України про скасування наказу Мінекономрозвитку № 769 від 31.05.2018 в частині застосування до ПСП «КАЇССА» спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності (пункт 383 продовження додатку до наказу Мінекономрозвитку № 769 від 31.05.2018 «Перелік суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності»).

Рішенням окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою апеляційного адміністративного суду рішення окружного адміністративного суду скасовано. Адміністративний позов ПСП «КАЇССА» задоволено повністю.

ОЦІНКА СУДУ

Пунктами 4.2, 4.4, 4.5, 4.7 Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (затвердженим наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року № 52) встановлено, що якщо в отриманих поданнях зазначену інформацію повністю не відображено та відсутня в них інформація не перебуває в розпорядженні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, то Міністерство економічного розвитку і торгівлі України робить запит до ініціатора подання або до інших органів державного управління та валютного контролю, суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, щодо яких є подання про застосування спеціальних санкцій, щодо уточнення інформації про суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності. У разі наявності в Міністерстві інших матеріалів (інформації) щодо діяльності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких пропонується застосувати (скасувати, змінити вид, тимчасового зупинення дії) санкції, то ці матеріали долучаються до матеріалів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) санкцій і розглядаються разом з поданням при прийнятті остаточного рішення. Відділом контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності для додаткового вивчення діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності можуть залучатися фахівці та використовуватися матеріали інших структурних підрозділів Міністерства, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (за згодою). Застосуванню санкцій до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності може передувати офіційне попередження з боку Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про можливість застосування до них санкцій.

Положення аналогічного змісту містяться, зокрема, у Порядку взаємодії Міністерства економіки України та Державної податкової адміністрації України з питань застосування спеціальних санкцій (затвердженому наказом Міністерства економіки України від 9 листопада 2006 року № 340/672), пунктом 3.3 якого, зокрема, встановлено, що за наявності в Мінекономіки інших матеріалів (інформації) щодо діяльності суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких Державною податковою адміністрацією пропонується застосувати (скасувати, змінити вид, тимчасово зупинити дію) спеціальні санкції, то ці матеріали долучаються до матеріалів про застосування (скасування, зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій і розглядаються разом з поданням при прийнятті остаточного рішення. Остаточне рішення щодо доцільності офіційного попередження про можливість застосування спеціальних санкцій, застосування індивідуального режиму ліцензування чи тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, скасування (зміну виду, тимчасового зупинення дії) спеціальних санкцій приймається Мінекономіки на підставі матеріалів, отриманих разом з поданням, та інформації, яка наявна в Мінекономіки.

ВИСНОВКИ: згідно положень чинного законодавства Мінекономрозвитку при застосуванні до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України спеціальних санкцій у випадках порушення вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов`язаних з ним законів України та в разі проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, користується альтернативою щодо прийняття владного управлінського рішення. Остаточний висновок про доцільність застосування спеціальних санкцій приймається саме Мінекономрозвитку на підставі наданого уповноваженим органом подання і долучених до нього документів, а також матеріалів, що містяться у розпорядженні Міністерства. Крім того, з аналізу приписів статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та пункту 2.3 Положення про порядок застосування до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року № 52, слідує, що спеціальна санкція у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності не може бути застосована, якщо на момент прийняття рішення про її застосування останнім усунуто порушення законодавства України, оскільки відсутня безпосередня мета застосування такої санкції. Отже, існують обставини, за яких Мінекономрозвитку може відхилити подання про застосування санкцій, визначених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», яке надійшло від уповноважених органів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЗЕД, підстави застосування санкцій, відповідальність суб'єктів ЗЕД, повноваження Мінекономрозвитку