open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки, від яких відступлено Великою Палатою Верховного Суду

Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 12 червня 2019 року

у справі № 804/14825/14

Адміністративна юрисдикція

Щодо застосування санкцій до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності у разі неповернення виручки після спливу встановленого законом граничного строку

ФАБУЛА СПРАВИ

Приватне виробничо-комерційне підприємство «Агромаш» звернулось до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Державна фіскальна служба України, звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в частині застосування до ПВКП «Агромаш» спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Постановою окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.

ОЦІНКА СУДУ

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до п. 2 Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затвердженого постановою КМ України №1392 від 05.12.2007, строк завершення імпортної операції без увезення товару на територію України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або виставлення векселя на користь нерезидента, а у разі проведення розрахунків у формі документарного акредитиву - з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Враховуючи, що товар за зовнішньоекономічним договором поставки №38 від 31.05.2005 на митну територію України не надійшов з незалежних від позивача причин, при цьому ПВКП «Агромаш» вжиті заходи щодо повернення виручки в іноземній валюти за цим договором до спливу терміну завершення імпортної операції, встановленого Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», суди дійшли висновку про відсутність порушення позивачем строків розрахунків в іноземній валюті, встановлених цим Законом, і відповідно, відсутність підстав для застосування до позивача спеціальної санкції у вигляді індивідуального режиму ліцензування згідно положень ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Крім того, суди виходили з того, що відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суди виходили з того, що застосована до позивача спеціальна санкція - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, є адміністративно-господарською санкцією, і підставою для її застосування та притягнення до відповідальності є встановлення факту правопорушення.

ВИСНОВКИ: враховуючи, що позивачем вживались заходи, спрямовані на повернення валютної виручки на територію України, зокрема звернення до іноземного контрагента-постачальника із претензією про розірвання договору і повернення грошових коштів, а у зв'язку з її невиконаням - з позовом до Арбітражного суду іноземної держави щодо стягнення з постачальника заборгованості, суди дійшли висновку щодо відсутності в діях позивача складу правопорушення у сфері розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, та як наслідок безпідставність застосування до позивача санкції за спірним наказом.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЗЕД, підстави застосування санкцій, відповідальність суб'єктів ЗЕД, порушення валютного законодавства

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: