Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 січня 2019 року

у справі № 755/15670/16-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо правових наслідків недійсності заповіту при множинності заповітів

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до державної нотаріальної контори, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування постанови та зобов'язання вчинити дії.

Позовна заява ОСОБА_3 мотивована тим, що постановою державного нотаріуса державної нотаріальної контори йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, з посиланням на те, що наявність судового рішення про визнання нікчемним останнього заповіту, складеного на користь ОСОБА_4, не відновлює дію попереднього заповіту.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 01 червня 2017 року ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.

Ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до положень частини першої-четвертої статті 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед цим. Якщо новий заповіт, складений заповідачем, був визнаний недійсним, чинність попереднього заповіту не відновлюється, крім випадків, встановлених статтями 225 і 231 цього Кодексу.

ВИСНОВКИ: чинність попереднього заповіту не відновлюється у випадку, коли новий заповіт був визнаний недійсним, за виключенням випадків, коли недійсність нового заповіту зумовлена вчиненням його заповідачем у момент, коли він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними (стаття 225 ЦК України), або якщо новий заповіт визнаний судом недійсним як такий, що було вчинено під впливом насильства (стаття 231 ЦК України). Існування таких винятків обумовлено відсутністю волі спадкодавця на складання нового заповіту, а відтак - презумпцією волі на збереження чинними умов попередньо складеного заповіту.

Встановивши, що рішенням суду, яке набрало законної сили, визнано нікчемним новий заповіт, посвідчений приватним нотаріусом від імені заповідача, у зв'язку з тим, що оспорюваний заповіт було вчинено з порушенням, а саме: його посвідчено свідком, яка є близьким родичем спадкоємця, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про скасування постанови приватного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за попереднім заповітом.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: спадкові спори, порядок спадкування за заповітом, оскарження відмови у вчиненні нотаріальних дій, недійсність правочинів, правочини з вадами волі