Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 12 березня 2021 року

у справі № 826/3554/18

Адміністративна юрисдикція

Щодо правомірності залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого КАС України, за умови належності спору до юрисдикції господарського суду

Фабула справи: ПАТ «Банк «Київська Русь», в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію «Банк «Київська Русь» Біла І.В., звернувся з позовом до державного реєстратора, в якому просив скасувати запис Державного реєстратора про припинення ТОВ «Єврономер Україна».

Ухвалою окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків, а саме, надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, визнано причини пропуску ПАТ "Банк "Київська Русь" строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою неповажними, позовну заяву повернуто позивачу.

Мотивація касаційної скарги: ПАТ "Банк "Київська Русь" вказує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо визначення моменту, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав.

Правова позиція Верховного Суду: спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності та господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки). Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР суб'єктом владних повноважень запису про припинення юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, а є спором про абстрактну можливість брати участь у конкретних правовідносинах.

При цьому процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.

Оскільки спірні правовідносини є найбільш наближеними до правовідносин, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 у справі №813/6286/15 дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ГПК України.

У справі, розглянутій Великою Палатою Верховного Суду, як і у справі, що розглядається, Уповноважена особа Фонду звернулася до суду з позовом про скасування запису про припинення юридичної особи, що в свою чергу свідчить про подібність правовідносин, що виникли між аналогічними суб’єктами.

За правилами ч. 1 ст. 171 КАС України вирішення питання належності спору до юрисдикції адміністративних судів передує вирішенню питання дотримання строку звернення до суду.

Висновки: залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, передбаченого КАС України, за умови належності даного спору до юрисдикції господарського суду, не можна визнати обгрунтованим.

Саме під час розгляду справи господарським судом, до юрисдикції якого належить дана справа, належить дати оцінку дотримання позивачем строків звернення до суду з цим позовом.

Ключові слова: адміністративне судочинство, господарське судочинство, наслідки порушення правил юрисдикції, вирішення питання про підсудність спору, підстави застосування наслідків пропущення строків