Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 03 лютого 2021 року

у справі № 756/1927/15-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо заборони накладення виконавцем арешту на грошові кошти боржника на рахунках, призначених для виплати заробітної плати

Аналогічна правова позиція висловлена

Великою Палатою Верховного Суду у постанові

від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу та просив суд скасувати постанову приватного виконавця у виконавчому провадженні у частині накладення арешту на грошові кошти, а саме заробітну плату, розміщену на рахунку у АТ комерційний банк «ПриватБанк».

Ухвалою суду першої інстанції скаргу задоволено.

Постановою апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти боржника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону № 1404-VIII встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 1404-VIII повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII.

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону № 1404-VIII).

Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-535цс15.

Статтею 24 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

ВИСНОВКИ: рахунок для виплати боржнику заробітної плати не є рахунком із спеціальним режимом використання, кошти, які знаходяться на цьому рахунку стали його власністю та набули статусу вкладу, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу про накладення арешту на кошти боржника.

Арешт на рахунок боржника не унеможливлює отримання заробітної плати ним, за його бажанням, готівкою через касу роботодавця або поштовими переказами на вказаний ним рахунок (адресу), а тому висновок судів про те, що накладення арешту на грошові кошти боржника порушує його право на отримання заробітної плати є необґрунтованим.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: судовий контроль за виконанням судових рішень, порядок накладення арешту, порядок звернення стягнення на кошти боржника, оскарження рішень виконавця