Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 20 січня 2021 року
у справі № 5017/2833/2012
Господарська юрисдикція
Щодо припинення (закриття) провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства, стосовно яких прийнято рішення про приватизацію
Фабула справи: ухвалою господарського суду порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут" (далі - Державне підприємство, боржник), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
До господарського суду від громадянина ОСОБА_1, громадянина ОСОБА_2 та Фонду державного майна України надійшли заяви про припинення/закриття провадження у справі № 5017/2833/2012 з посиланням на ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", оскільки Фондом державного майна України прийнято рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу Державного підприємства.
Ухвалою господарського суду, серед іншого: провадження у справі про банкрутство припинено.
Постановою апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду скасовано, справу направлено для подальшого розгляду до господарського суду.
Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вважає, що висновок апеляційного господарського суду про обов'язковість збереження процедури банкрутства до моменту завершення розгляду вимог, що були подані до боржника, не ґрунтується на приписах Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та ГПК України і є фактично та юридично безпідставним, оскільки припинення провадження у справі №5017/2833/2012 про банкрутство Державного підприємства не призведе до унеможливлення повернення державного майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності; судовий захист порушеного права юридичної особи не обмежується лише розглядом справи про її банкрутство.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", який регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Положення п. 4-3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону про банкрутство не є самостійною підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство, оскільки зазначений розділ доповнений цим пунктом згідно з п. 10 розділу V "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" з метою реалізації норми ч. 5 ст. 12 цього закону.
А тому норма ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство та є окремою правовою підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство у розумінні п. 12 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство стосовно боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.
Висновки: вимога ч. 5 ст. 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо припинення (закриття) провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50% акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника, є імперативною, самостійно застосовується у передбачених нею випадках у справах про банкрутство, не ставить обов'язковість припинення провадження у справі про банкрутство в залежність від наявності будь-яких умов, та є достатньою правовою підставою для припинення/закриття провадження у справі про банкрутство.
Ключові слова: банкрутство державного підприємства, підстави закриття провадження, наслідки приватизації підприємства-банкрута
