Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 27 березня 2020 року

у справі № 540/2605/18

Адміністративна юрисдикція

Щодо обмеження повноваження митниці витребувати додаткові документи при визначенні митної вартості товарів

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також визнання заявленої декларантом митної вартості товару щодо товару, який імпортується.

Херсонський окружний адміністративний суд рішенням, залишеним без змін постановою П’ятого апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним і скасував рішення митниці про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а в іншій частині позовних вимог відмовив.

Верховний Суд залишив без змін оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій.

ОЦІНКА СУДУ

Органи доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю обчислення декларантом митної вартості товару мають право витребувати додаткові документи не в усіх випадках, а лише в тих, які передбачені частиною третьою статті 54 Митного кодексу України.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки за наявності підстав для обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов’язковою, оскільки з цією обставиною закон пов’язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Ненадання декларантом витребуваних митницею документів може бути підставою для визначення митної вартості за іншим, ніж обрав декларант, методом лише тоді, коли подані документи не підтверджують усі складові задекларованої митної вартості та/або є суперечливими чи такими, що у своїй сукупності не спростовують обґрунтований сумнів у достовірності наданої заявником інформації.

ВИСНОВКИ: повноваження митниці витребувати додаткові документи, передбачені частиною другою статті 53 МК, обмежене документами, які є необхідними для усунення обґрунтованого сумніву щодо правильності заявленої декларантом митної вартості товару.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: митні спори, порядок визначення митної вартості, підтвердження заявленої митної вартості товарів, процедура митного оформлення, повноваження митних органів, вимога про надання додаткових документів