Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 21 січня 2021 року

у справі № 161/19385/19

Цивільна юрисдикція

Щодо юрисдикції спору, пов'язаного з оскарженням рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Регіонального сервісного центру МВС, в якому просив визнати за ним право власності на автомобіль та зобов'язати Регіональний сервісний центр МВС усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном - автомобілем марки шляхом поновлення його державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Мотивація касаційної скарги: представник ОСОБА_1 - адвокат зазначає, що спір у цій справі не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки вимога щодо усунення перешкоди та визнання права власності на рухоме майно впливає саме на майнові права ОСОБА_1, як особи, якій це майно належить. Його вимоги мають виключно приватно-правовий характер.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків та проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Уповноважені особи сервісних центрів МВС скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію) у разі виявлення транспортних засобів, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в уповноважених органах МВС, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами, і передають усі відповідні документи до відповідного органу досудового розслідування для подальшого проведення перевірки.

Тобто, на момент прийняття рішення про скасування державної реєстрації транспортного засобу у розпорядженні уповноваженої особи сервісного центру МВС повинні бути беззаперечні документальні докази того, що транспортний засіб був зареєстрований (перереєстрований) за фіктивними чи підробленими документами.

Висновки: відповідач у цій справі, а саме Регіональний сервісний центр МВС проводить лише державну реєстрацію (перереєстрацію) та зняття з обліку транспортних засобів, а між позивачем та відповідачем не існує будь-яких цивільно-правових відносин, у зв`язку з чим сервісний центр не може бути особою, яка не визнає, порушує або оспорює право позивача на транспортний засіб. Тому у разі незгоди з діями працівників сервісного центру позивач не позбавлений права звернутися до суду з адміністративним позовом в порядку адміністративного судочинства.

Ключові слова: цивільне судочинство, адміністративна юрисдикція, захист права власності, процедура реєстрації транспортних засобів