Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 09 січня 2020 року

у справі № 818/435/16

Адміністративна юрисдикція

Щодо оскарження рішення військового комісаріату про відмову членам сім'ї загиблого військовослужбовця в оформленні та видачі посвідчення про пільги

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (в особі законного представника ОСОБА_2) звернулися до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до обласного військового комісаріату, у якому просили:

1. визнати незаконним рішення військового комісара ОВК про відмову позивачам у оформленні та видачі посвідчення про пільги;
2. зобов`язати військового комісара ОВК вчинити дії щодо оформлення та видачі відповідних посвідчень про право користування пільгами, які встановлені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті під час проходження служби, - членам родини загиблого військовослужбовця Збройних сил України молодшого сержанта ОСОБА_4: батьку - ОСОБА_1, дружині - ОСОБА_2 та сину - ОСОБА_3;
3. стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.

Окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив частково. Визнав протиправним рішення військового комісара ОВК про відмову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у видачі посвідчення (довідки). Зобов'язав ОВК вчинити дії щодо оформлення та видачі посвідчення ОСОБА_1, ОСОБА_2, і довідки ОСОБА_3 про право користування пільгами, які встановлені Законом № 2011-XII для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісті під час проходження військової служби. У задоволенні інших вимог відмовив.

КАС ВС залишив оскаржувані судові рішення без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни врегульовані Законом № 2011-XII, дія якого за підп. 2 п. 1 ст. 3 поширюється, у тому числі й на членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби.

Відповідно до п. 13 ст. 14 вказаного Закону особам, які мають право на пільги, гарантії та компенсації, передбачені цим Законом, видаються посвідчення. Форма та порядок видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної вище законодавчої норми Кабінет Міністрів України затвердив постанову від 28 травня 1993 року № 379 «Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби» (далі - Постанова КМУ № 379), за змістом якої посвідчення видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям указаних військовослужбовців за зразками згідно з додатками №№ 1 і 2.

Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт загибелі (смерті) чи пропажі безвісти військовослужбовця, виданий військовим комісаріатом.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 72 КАС України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) обставини, що встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, не доказуються при розгляді інших справ, у яких бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судове рішення у кримінальній справі, яке набрало законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок або постанова суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

ВИСНОВКИ: судовими рішеннями, які набрали законної сили, установлено, що військовослужбовець загинув під час виконання службового обов'язку під час проходження військової служби (бойових дій по захисту суверенітету та інтересів держави ) у зоні проведення АТО на сході України. За таких є безпідставними посилання відповідача на факт перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп'яніння, як на підставу відмови у видачі посвідчення, оскільки факт настання його смерті у зв`язку з вогнепальним кульовим пораненням, спричиненим його командиром, є встановленим судовими рішеннями та не підлягає доказуванню. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про неправомірність відмови військового комісаріату батьку та дружині загиблого в оформленні посвідчення та малолітньому сину в оформленні довідки про право користування пільгами, які встановлені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

КЛЮЧОВІ СЛОВА: захист соціальних прав, соціальний захист військовослужбовців, право на пільги