Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 грудня 2020 року

у справі № 639/7253/18

Цивільна юрисдикція

Щодо визнання судом недійсними електронних торгів, проведених на підставі виконавчого напису нотаріуса

Аналогічна правова позиція висловлена

Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах

від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц

від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц

від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц

від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13

від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), приватного виконавця виконавчого округу, третя особа - ПАТ «Укрсоцбанк», про визнання електронних торгів з продажу автомобіля, протоколу проведення електронних торгів, виданого ОСОБА_2, акта про проведення електронних торгів, складеного приватним виконавцем виконавчого округу, свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_2, виданого на підставі акта про проведення електронних торгів, недійсними, витребування автомобіля з чужого незаконного володіння ОСОБА_2.

Позивач вважав, що електронні торги у виконавчому провадженні з реалізації належного йому на праві власності автомобіля відбулися з порушенням встановлених законодавством правил та процедури проведення торгів, у зв`язку з тим, що рішенням суду виконавчий напис, яким звернуто стягнення на належний йому транспортний засіб, визнано таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували те, що оскільки оспорювані електронні торги проведені на підставі виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому визнано таким, що не підлягає виконанню з моменту його вчинення, то вони в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягають визнанню їх недійсними.

Правова позиція Верховного Суду: відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів, зазначене свідчить про оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених ч.ч. 1-3 та ч.ч. 5, 6 ст. 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, ч.ч. 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Враховуючи, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених ч.ч. 1-3, ч.ч. 5 та 6 ст. 203 ЦК України, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Висновки: для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

У цій справі, враховуючи те, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу рухомого майна на оспорюваних електронних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, то правильним є висновок про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису, що призвело до порушення майнових прав позивача.

Ключові слова: порушення забезпеченого зобов'язання, способи захисту цивільних прав, підстави визнання правочинів недійсними, порушення порядку проведення електронних торгів, оспорювання результатів електронних торгів, підстави недійсності електронних торгів