Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 09 квітня 2019 року

у справі № 740/5033/15-к

Кримінальна юрисдикція

Щодо належності та допустимості як доказу схеми дорожньо-транспортної пригоди

ФАБУЛА СПРАВИ

Місцевий суд визнав невинуватим та виправдав ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю вчинення ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.

Місцевий суд, зокрема, визнав недопустимим доказом схему ДТП із фототаблицею до неї через те, що відповідна схема складена інспектором ВДАІ до внесення відомостей в ЄРДР. Визнання її недопустимим доказом потягло за собою відповідно до статей 86, 89 КПК визнання недопустимим висновку експерта, дані для проведення якої були отримані зі схеми пригоди, яка була визнана судом недопустимим доказом. Також недопустимим було визнано протокол слідчого експерименту, у якому теж містилося посилання на схему ДТП.

Апеляційний суд скасував вирок місцевого суду та постановив новий, яким ОСОБА_1 визнав винуватим за ч. 1 ст. 286 КК, призначив покарання у виді арешту на строк 5 місяців та звільнив ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності на підставі ч. 5 ст. 74, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК.

Апеляційний суд не погодився з судом першої інстанції про визнання схеми ДТП недопустимим доказом, а також, відповідно, висновок експерта та протокол слідчого експерименту, що разом з іншими доказами було покладено в основу обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК.

ККС ВС касаційну скаргу засудженого залишено без задоволення, а рішення апеляційного суду – без зміни.

ОЦІНКА СУДУ

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

ВИСНОВКИ: схема ДТП підтверджує розміщення транспортних засобів безпосередньо після зіткнення. Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, схема ДТП була складена працівником ВДАІ відразу після цієї пригоди відповідно до Інструкції з оформлення працівниками патрульної служби МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС від 10.07.2015 № 842. Відомості до ЄРДР щодо ДТП було внесено наступного дня після встановлення факту отримання тілесних ушкоджень одним із водіїв. У своїх показаннях інспектор зазначив, що складав схему саме в рамках оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення за порушення правил дорожнього руху, оскільки про наявність тілесних ушкоджень (які відповідно до диспозиції ст. 286 КК є обов’язковою умовою для кваліфікації діяння за цією статтею) на час складання такої схеми ніхто із учасників ДТП не повідомляв. Схема ДТП була підписана всіма учасниками пригоди та свідками, які відповідно погодилися з даними, зазначеними у ній. Враховуючи викладене, схема ДТП є належним та допустимим доказом у кримінальному провадженні.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, критерії допустимості доказів, дослідження доказів судом, оцінка доказів