Правова позиція

Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 214 травня 2020 року

у справі № 668/2604/15-к[1]

Кримінальна юрисдикція

Щодо видів доказів за критерієм підстав визнання їх недопустимими

ФАБУЛА СПРАВИ

За вироком місцевого суду ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК.

Апеляційний суд залишив вказаний вирок без зміни.

ККС ВС залишено без зміни судові рішення місцевого та апеляційного судів.

ОЦІНКА СУДУ

З положень ст. 94 КПК України слідує, що оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення..

ВИСНОВКИ: аналіз підстав визнання доказів недопустимими дає змогу виокремити два види.

Перший вид - очевидна недопустимість доказу, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Другий - докази, які суд може визнати недопустимими, це питання є оціночним, суб'єктивним і залишається на розсуд суду, воно вирішується після дослідження доказів у порядку визначеному ч. 1 ст. 89 КПК України.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, критерії недопустимості доказів, доказування у кримінальному провадженні, дослідження доказів судом