Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 листопада 2020 року

у справі № 638/7748/18

Цивільна юрисдикція

Щодо розрахунку витрат на професійну правничу допомогу

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПрАТ «Телесистеми України» про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Телесистеми України» судові витрати у розмірі 15 000,00 грн.

Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині вимог щодо стягнення з ПрАТ «Телесистеми України» пені за невиконання договірних зобов'язань за період скасовано, провадження у цій частині закрито. Рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Телесистеми України» судових витрат на правову допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Телесистеми України» судові витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Представник ПрАТ «Телесистеми України» подав заяву, в якій просив ухвалити додаткове рішення (постанову) у справі щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Телесистеми України» судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою апеляційного суду у задоволенні заяви представника ПрАТ «Телесистеми України» про ухвалення додаткового рішення (постанови) щодо стягнення судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: представник ПрАТ «Телесистеми України» зазначає, що що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, оскільки представник відповідача виконав вимоги, передбачені ЦПК України, щодо визначення та підтвердження відповідними доказами понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, а також конкретного переліку, обсягу та вартості наданих послуг (виконаних робіт).

Правова позиція Верховного Суду: згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (ст.ст. 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Висновки: у цій справі апеляційний суд встановив, що на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу представник відповідача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення надав суду акт приймання правничої допомоги із зазначенням переліку наданих послуг, копію платіжного доручення на суму 10 000,00 грн та довіреність на представництво інтересів відповідача. Під час розгляду апеляційним судом справи по суті представник відповідача разом з відзивом на апеляційну скаргу, в якому викладено попередній розрахунок витрат відповідача на правничу допомогу, також надав замовлення на надання правничої допомоги. Крім того, в матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги. Проте відповідач не надав суду розрахунків витрат, інших документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Інформація, яка міститься в акті приймання правничої допомоги, зокрема перелік наданих послуг та фіксований розмір гонорару, не може вважатись тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Ключові слова: порядок розподілу судових витрат, порядок підтвердження судових витрат, стягнення витрат на правову допомогу, критерії адвокатських витрат, документальне підтвердження витрат на правову допомогу