open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
Пов'язані правові позиції
Правова позиція /19.01.2022/ Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 січня 2022 року у справі № 202/2965/19[1] Правова позиція /18.08.2021/ Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 серпня 2021 року у справі № 352/467/18[1] Правова позиція /15.04.2021/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 квітня 2021 року у справі № 910/8554/20 Правова позиція /29.12.2020/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 грудня 2020 року у справі № 909/1165/19 Правова позиція /17.10.2018/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 жовтня 2018 року у справі № 923/1151/17 Правова позиція /24.09.2020/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18 Правова позиція /20.11.2018/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 листопада 2018 року у справі № 916/75/18 Правова позиція /07.03.2018/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 березня 2018 року у справі № 910/23585/16 Правова позиція /18.10.2017/ Правова позиція Верховного Суду України згідно з Постановою від 18 жовтня 2017 року у справі № 910/8318/16[1] Правова позиція /01.07.2019/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 липня 2019 року у справі № 910/5773/18 Правова позиція /26.10.2018/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/1775/18 Правова позиція /18.12.2019/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 грудня 2019 року у справі № 906/190/19 Правова позиція /21.11.2018/ Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 листопада 2018 року у справі № 745/26/16-ц Правова позиція /14.09.2014/ Правова позиція Верховного Суду України згідно з Постановою від 16 вересня 2014 року у справі № 3-90гс14 Правова позиція /14.03.2018/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від № 14 березня 2018 року у справі № 910/24853/13 Правова позиція /21.07.2019/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 червня 2019 року у справі № 910/9288/18 Правова позиція /18.10.2017/ Правова позиція Верховного Суду України згідно з Постановою від 18 жовтня 2017 року у справі № 910/8318/16
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
В цій справі Великою Палатою Верховного Суду відступлено від інших правових висновків Справа № 918/631/19
Пов'язані правові позиції
Правова позиція /19.01.2022/ Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 19 січня 2022 року у справі № 202/2965/19[1] Правова позиція /18.08.2021/ Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 серпня 2021 року у справі № 352/467/18[1] Правова позиція /15.04.2021/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 15 квітня 2021 року у справі № 910/8554/20 Правова позиція /29.12.2020/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 29 грудня 2020 року у справі № 909/1165/19 Правова позиція /17.10.2018/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 жовтня 2018 року у справі № 923/1151/17 Правова позиція /24.09.2020/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18 Правова позиція /20.11.2018/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 20 листопада 2018 року у справі № 916/75/18 Правова позиція /07.03.2018/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 07 березня 2018 року у справі № 910/23585/16 Правова позиція /18.10.2017/ Правова позиція Верховного Суду України згідно з Постановою від 18 жовтня 2017 року у справі № 910/8318/16[1] Правова позиція /01.07.2019/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 01 липня 2019 року у справі № 910/5773/18 Правова позиція /26.10.2018/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/1775/18 Правова позиція /18.12.2019/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 18 грудня 2019 року у справі № 906/190/19 Правова позиція /21.11.2018/ Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 листопада 2018 року у справі № 745/26/16-ц Правова позиція /14.09.2014/ Правова позиція Верховного Суду України згідно з Постановою від 16 вересня 2014 року у справі № 3-90гс14 Правова позиція /14.03.2018/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від № 14 березня 2018 року у справі № 910/24853/13 Правова позиція /21.07.2019/ Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 21 червня 2019 року у справі № 910/9288/18 Правова позиція /18.10.2017/ Правова позиція Верховного Суду України згідно з Постановою від 18 жовтня 2017 року у справі № 910/8318/16
В цій справі Великою Палатою Верховного Суду відступлено від інших правових висновків

Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 22 вересня 2020 року

у справі № 918/631/19

Господарська юрисдикція

Щодо поширення ст. 625 ЦК України на всі види грошових зобов`язань

Фабула справи: ТОВ «Українська бурштинова компанія» звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства «Бурштин України» (далі - ДП «Бурштин України»), в якому просило стягнути з відповідача 3 865 700,89 грн, з яких 1 368 078,19 грн основного боргу, 1 368 078,19 грн штрафу, 586 268,31 грн процентів за користування чужими грошовими коштами, 406 494,63 грн інфляційних втрат, 111 882,55 грн - 3 % річних, 24 899,02 грн пені.

Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задовольнив частково; стягнув з ДП «Бурштин України» на користь ТОВ «Українська бурштинова компанія» 1 368 078,19 грн основного боргу; закрив провадження у справі в частині стягнення 212 400,83 грн, оскільки позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог; відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу, процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат, 3% річних та пені на загальну суму 2 497 622,70 грн.

Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Українська бурштинова компанія» зазначає,що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні ст. 625 ЦК України, а тому наявні всі фактичні та правові підстави для стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних за весь час прострочення.

Правова позиція Верховного Суду: за змістом ст. 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3% річнихвід несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом ст.ст. 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Тобто правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставкиу відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 цього Кодексу.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Висновки: ст. 625 розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Не є таким винятком із загального правила випадок, коли покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати на підставі ч. 2 ст. 693 ЦК України.

Ключові слова: закінчення строку дії контракту, прострочення виконання основного зобов`язання з поставки товару, грошове зобов`язання з повернення суми попередньої оплати

Повний текст рішення
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: