Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 09 вересня 2020 року

у справі № 260/91/19

Адміністративна юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи

Фабула справи: ОСОБА_1-ОСОБА_30 звернулися до суду з адміністративним позовом, у якому просили визнати протиправним та нечинним рішення п`ятнадцятої сесії VII скликання районної ради «Про державну реєстрацію припинення Комунального закладу «Тячівська районна стоматологічна поліклініка» шляхом ліквідації».

Окружний адміністративний суд відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за вказаною позовною заявою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, оскільки таку заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та роз`яснив позивачам їх право на звернення до суду з позовною заявою в порядку цивільного судочинства.

Апеляційний адміністративний суд постановою змінив ухвалу окружного адміністративного суду, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті ухвалу окружного адміністративного суду залишено без змін.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_13 зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що цю справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Правова позиція Верховного Суду: положеннями ст. 14 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення), який визначає правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, передбачено, що органи місцевого самоврядування реалізують державну політику у сфері охорони здоров`я в межах своїх повноважень, передбачених законодавством.

Водночас ч. 4 ст. 16 цього Закону визначено, що планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров`я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров`я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об`єктами відповідно державної і комунальної власності.

Розмежування юрисдикції спорів про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи про створення, реорганізацію чи припинення діяльності такої установи в залежності від характеру та сфери діяльності такої комунальної установи не ґрунтується на положеннях законодавства.

Висновки: спори про оскарження рішень ради як власника корпоративних прав (засновника) комунальної установи є найбільш наближеним до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства.

Ключові слова: заклад комунальної форми власності, право населення на одержання кваліфікованої медичної допомоги, неприбуткова організація