Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 24 вересня 2020 року
у справі № 922/2665/17
Господарська юрисдикція
Щодо умов застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України
Аналогічна правова позиція висловлена
Верховним Судом України в постанові
від 02.09.2014 у справі № 3-85гс14
та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах
від 11.04.2018 у справі № 914/4238/15
від 24.04.2018 у справі № 910/14032/17
від 09.09.2019 у справі № 910/16362/18
Фабула справи: ТОВ "Інпайп" звернулося до ТОВ "Кремікс" та ТОВ "Новакорм" про солідарне стягнення заборгованості у вигляді неустойки відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України в розмірі 3 231 202, 10 грн за договором оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання ТОВ "Кремікс" умов договору оренди щодо обов'язку повернення орендованого майна та невиконання ТОВ "Новакорм" умов договору поруки.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
Оскаржуваною постановою апеляційного господарського суду у задоволенні позовних вимог ОВ "Інпайп" про солідарне стягнення з ТОВ "КреМікс" та ТОВ "Новакорм" неустойки в сумі 3 231 202, 10 грн за договором оренди комплексу нежитлових будівель виробничої бази відмовлено.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ "Інпайп" зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2020 у справі №915/1429/19 (щодо застосування ст. 785 ЦК України в частині ототожнення факту користування майном та факту неповернення майна з оренди).
Правова позиція Верховного Суду: виходячи зі змісту ч. 1 ст. 759 та ч. 1 ст. 785 ЦК України, договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Невиконання наймачем обов`язку щодо поверненні речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов'язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України.
Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об`єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку ч. 2 ст. 785 ЦК України обов'язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
Зі змісту ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України. Законодавцем у ч.1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Висновки: для застосування наслідків, передбачених ч. 2 ст. 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог ст. 614 ЦК України. Тобто судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
Ключові слова: вирішення спорів щодо стягнення неустойки, встановлення предмета доказування у справі, обставини неповернення орендованого майна
