Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 26 серпня 2020 року
у справі № 808/1886/16
Адміністративна юрисдикція
Щодо притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»
Фабула справи: ТОВ «Південь-Буд» звернулось з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - Головний інспектор Департаменту ДАБІ, Департамент ДАБІ, відповідно), Департаменту ДАБІ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», в якому просило скасувати у повному обсязі постанову Департаменту ДАБІ про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Окружний адміністративний суд задовольнив позовні вимоги.
Апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Південь - Буд» вказує, що воно у грудні 2015 року набуло право замовника на об`єкт, за начебто експлуатацію якого без введення в експлуатацію, його було притягнуто до адміністративної відповідальності оспорюваною постановою. Разом з цим, за часу набуття вказаного права, ТОВ «Південь - Буд» здійснювало активні дії щодо введення його в експлуатацію. При цьому ТОВ «Південь - Буд» не здійснювало експлуатацію вказаного об`єкта, таку експлуатацію здійснювало ВАТ по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз», щодо якого позивач немає жодного юридичного впливу. Отже, в діях ТОВ «Південь - Буд» відсутній склад правопорушення, за яке його протиправно притягнуто до відповідальності органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Правова позиція Верховного Суду: відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає, зокрема Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР).
Правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами (ч. 1 ст. 1 Закону № 208/94-ВР).
Відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності кожен із суб'єктів містобудування несе конкретно за вчинене ним правопорушення. Ст. 2 Закону 208/94-ВР визначено види стягнень за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
П. 6 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР визначено, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію (об`єктів III категорії складності - у розмірі дев`яноста мінімальних заробітних плат).
Як видно з матеріалів справи, на позивача накладено штраф саме за експлуатацію об`єктів будівництва III категорії складності, не прийнятих в експлуатацію.
У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Висновки: для притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» вирішальним є не сам факт експлуатації, а факт експлуатації саме певним суб'єктом містобудування, на посадову особу якої у такому випадку накладається штраф - замовником будівництва.
Ключові слова: встановлення складу адміністративного правопорушення, відповідальність у сфері містобудування, правомірність застосування санкцій