Правова позиція

Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 30 червня 2020 року

у справі № 127/9986/16-ц

Цивільна юрисдикція

Щодо поділу частки у статутному капіталі ТОВ, яка придбана за рахунок спільних коштів подружжя

Фабула справи: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ТОВ «Бета-В», ТОВ «МЦ «Фармоза», в якому просив в порядку поділу спільного майна стягнути з ОСОБА_2 на його користь частину отриманих нею, як учасником ТОВ «Бета-В», доходів у розмірі 382 898,75 грн.; стягнути на його користь з ТОВ «Бета-В» частину доходів учасника товариства ОСОБА_2 у розмірі 5 198 415,24 грн.; стягнути з ОСОБА_2 та ТОВ «МЦ «Фармоза» на його користь частину доходів.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 та вів з нею спільне господарство. За час шлюбу у них народилось троє спільних дітей. Він зареєстрований приватним підприємцем, був керівником юридичних осіб і отримував відповідні доходи. У період шлюбу з ОСОБА_2, за рахунок спільного майна та в інтересах сім’ї, вони на її ім’я внесли вклад до статутного капіталу господарських товариств, зокрема: частка у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «Бета-В», номінальною вартістю 1 000 000,00 грн, та частка у розмірі 50% статутного капіталу ТОВ «МЦ «Фармоза», номінальною вартістю 35 000,00 грн, які є спільною власністю подружжя, а доходів від діяльності цих товариств він не отримував. Прибуток ТОВ «Бета-В» розподілявся відповідно до протоколу загальних зборів учасників цього товариства, згідно якого було розподілено 1 531 595,00 грн, з яких ОСОБА_2 отримала 765 797,50 грн, що пропорційно її частці в статутному капіталі. У ТОВ «Бета-В» існують нерозподілені між учасниками товариства доходи у розмірі 20 793 660,97 грн, з яких ОСОБА_2, як учаснику товариства, належить 10 396 830, 48 грн. Згоди про порядок поділу вказаного майна сторони не дійшли, у зв’язку з чим, посилаючись на викладені обставини та положення норм цивільного законодавства щодо рівності прав подружжя на майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, просив суд визнати об’єктом права спільної сумісної власності його та ОСОБА_2 одержані нею доходи за час її перебування учасником зазначених товариств.

Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, у задоволенні позову відмовлено.

Мотивація касаційної скарги: ОСОБА_1 вказує, що суди попередніх інстанцій ухвалюючи рішення, неправильно застосували та витлумачили норми матеріального права, а саме ч.ч. 2, 3 ст. 61 СК України, оскільки до статутних фондів зазначених товариств, учасником яких була ОСОБА_2, вносились їх спільні кошти і за взаємною згодою. Хоча він і не є учасником товариства має право на отримання частини доходу відповідача в порядку поділу спільного майна подружжя.

Правова позиція Верховного Суду: згідно зі ст. 61 СК України об’єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ст.ст. 69, 70 СК України закріплено право дружини та чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, а також правило про те, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно зі ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Висновки: якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього товариства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов’язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості частки у майні товариства в разі поділу майна подружжя та право вимоги половини отриманого доходу від діяльності товариства.

Ключові слова: майнові спори подружжя, припинення шлюбу, спільне майно подружжя, особиста приватна власність, сімейні спори, спільна сумісна власність, корпоративні права