Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 16 липня 2020 року
у справі № 815/5516/17
Адміністративна юрисдикція
Щодо правомірності накладення штрафу за порушення трудового законодавства на підставі акту інспекційного відвідування або акту невиїзного інспектування
Фабула справи: ТОВ «Густомаркет» звернулося з позовом до Головного управління Держпраці, у якому просило скасувати наказ та постанови про накладення штрафу.
Постановою окружного адміністративного суду, яка залишена без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано частково протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці на суму застосованого штрафу в розмірі 1 824 000,00 грн.
Мотивація касаційної скарги: ТОВ «Густомаркет» вказує, що чинним законодавством не передбачено як підставу для накладення штрафу акт інспекційного відвідування або акт невиїзного інспектування.
Правова позиція Верховного Суду: Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295)
Згідно з п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:
- Держпраці та її територіальних органів;
- виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Відповідно до абз. 6 п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за інформацією ДФС та її територіальних органів про:
- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;
- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;
- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;
- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.
Висновки: штрафи за порушення законодавства про працю можуть бути накладені на підставі, серед іншого:
- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу;
- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.
Відтак, Верховний Суд критично оцінює доводи скаржника, що акт перевірки відповідача, складений під час позапланового заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування, яким зафіксовано порушення законодавства про працю, не передбачений чинним законодавством як підстава для накладення штрафу.
Ключові слова: неналежне оформлення трудових відносин, вирішення питання про накладення штрафу, контроль за додержанням законодавства про працю
