Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 квітня 2020 року

у справі № 814/1342/15

Адміністративна юрисдикція

Щодо підстав накладення арешту на кошти платника податків

Фабула справи: Державна податкова інспекція ГУ ДФС (далі - Інспекція) звернулася з позовом до Приватного підприємства «БАЯ» (далі - Підприємство), у якому просила накласти арешт на рахунки Підприємства, відкриті у банківських установах.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Інспекція послалась на те, що директор Підприємства не допустив перевіряючих до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної згідно наказу начальника Інспекції, за наявності законних підстав для її проведення.
Окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Інспекція звернулась до суду із вказаним позовом лише 23.04.2015, тоді як рішення про повний адміністративний арешт майна Підприємства було прийняте Інспекцією 15.04.2015, що є порушенням порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 568.

Апеляційний адміністративний суд скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нове, яким позов задовольнив: наклав арешт на рахунки Підприємства, реквізити та перелік яких вказано у позовній заяві.

Мотивація касаційної скарги: Підприємство посилається на те, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тому, що: відповідно до абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 статті 94 ПК України арешт коштів на рахунках платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення податкового органу до суду, тоді як жодного рішення податковий орган у такому разі не приймає.

Правова позиція Верховного Суду: визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов`язків платника податків, наведене в п. 94.1 ст. 94 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.

Згідно з п. 94.4 ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Із системного тлумачення положень ст. 94 ПК України судом не встановлено, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення ст. 94 ПК України не визначають послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість, приписи ст. 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Висновки: арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 ПК України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Ключові слова: законність проведення документальної перевірки, наслідки недопуску до здійснення податкової перевірки, порядок застосування арешту майна