Правова позиція

Великої Палати Верховного Суду

згідно з Постановою

від 27 червня 2018 року

у справі № 804/629/16

Адміністративна юрисдикція

Щодо юрисдикції спорів про скасування рішень Державної служби інтелектуальної власності України про видачу свідоцтва

Фабула справи: ДП «Вітамін-Фарм» звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати декілька рішень Державної служби інтелектуальної власності України. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДСІВ України незаконно прийняла рішення про реєстрацію права інтелектуальної власності та видала на їх підставі свідоцтва про право на знак для товарів та послуг і патенти на промислові зразки з порушенням чинного законодавства України, в тому числі Законів України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про охорону прав на промислові зразки», Паризької конвенції про охорону промислової власності та низки підзаконних нормативно-правових актів.

Суд першої інстанції закрив провадження у справі, оскільки між сторонами наявний спір, пов'язаний із захистом прав інтелектуальної власності, а тому, враховуючи склад учасників цього спору та предмет позову, його вирішення віднесено до юрисдикції цивільного суду. Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Мотивація касаційної скарги: позивач вказує, що вказана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом спору в цих правовідносинах є оскарження рішень суб'єкта владних повноважень.

Правова позиція Верховного Суду: предметом спору у цій справі є вимога позивача про скасування документів, що посвідчують право власності на певні об'єкти, та рішення, на підставі яких такі правовстановлюючі документи було видано. Вимоги про скасування цих рішень є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності видачі заявникам зазначених патентів на промислові зразки та свідоцтв на знаки для товарів та послуг.

Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

У справі, що розглядається, спір стосується захисту права власності на товарні знаки й промислові зразки та пов'язаний із захистом прав інтелектуальної власності, тобто цивільного права. У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про реєстрацію знака для товарів і послуг та отримання заявником відповідних свідоцтв і патентів, подальше оспорювання правомірності набуття таких прав на вказані об'єкти мають вирішуватися в порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п. 10 ч. 2 зазначеної статті).

При цьому слід зауважити, що цей спір стосується приватних інтересів фізичних осіб - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які є власниками спірних свідоцтв про право інтелектуальної власності на знаки для товарів та послуг і патенти на промислові зразки, а тому судами першої та апеляційної інстанцій вірно визначено, що його вирішення віднесено до юрисдикції цивільного суду.

Висновки: вимога про скасування документів, що посвідчують право власності на певні об'єкти, та рішення, на підставі яких такі правовстановлюючі документи було видано є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності видачі заявникам зазначених патентів на промислові зразки та свідоцтв на знаки для товарів та послуг, а тому повинні розглядати в порядку цивільного судочинства.