Правова позиція
Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 18 жовтня 2019 року
у справі № 813/931/18
Адміністративна юрисдикція
Щодо звернення податкового органу до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунках платника податків
Фабула справи: Головне управління ДФС (далі - ГУ ДФС) звернулось до суду з позовом до ТОВ «Фрутта Опт Груп» в якому просило: застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках ТОВ «Фрутта Опт Торг», що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.
Рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Мотивація касаційної скарги: ГУ ДФС зазначає, що відповідачем було не допущено представників контролюючого органу до проведення позапланової виїзної перевірки, що відповідно до положень ст. 94 ПК України є підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках такого платника податків.
Правова позиція Верховного Суду: п. п. 81.1, 81.2 ст. 81 ПК України встановлено, що відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абз. 5 цього пункту, не дозволяється.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Згідно з п. п. 94.3, 94.4, 94.6 ст. 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п. 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Колегія суддів зазначає, що положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.
Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об'єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов'язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.
Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України. Аналіз вказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 ПК України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача.
Висновки: з метою встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до платника податків адміністративного арешту коштів судам необхідно встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та відповідно зробити висновок про наявність чи відсутність у платника податків підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки.
Ключові слова: застосування спеціальних заходів до платника податків, Державна податкова інспекція, наслідки недопуску до перевірки, забезпечення виконання обов’язків платника податків