ПОСТАНОВА
Іменем України
18 жовтня 2019 року
Київ
справа №813/931/18
адміністративне провадження №К/9901/17355/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Головного управління ДФС у Львівській області
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року (головуючий суддя - Коморний О.І.)
та на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року (колегія суддів: головуючий суддя - Глушко І.В., судді - Большакова О.О., Макарик В.Я.)
у справі №813/931/18
за позовом Головного управління ДФС у Львівській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутта Опт Груп»
про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року Головне управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області) звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутта Опт Груп» (далі - Товариство), в якому просило: застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках ТОВ «Фрутта Опт Торг», що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.
В обґрунтування позовних вимог ГУ ДФС у Львівській області зазначило, що відповідачем було недопущено представників контролюючого органу до проведення позапланової виїзної перевірки, що відповідно до положень статті 94 Податкового кодексу України є підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках такого платника податків.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що наказ що слугував підставою для проведення перевірки скасований, а тому відсутні правові підстави для застосування адміністративного арешту коштів на рахунок платника податків.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках цього платника податків у банківських установах. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про наявність правових підстав для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках відповідача.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгялду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрутта Опт Торг" знаходиться на обліку платників податків в Галицькій ОДПІ (Сихівське відділення) Головного управління ДФС у Львівській області.
На підставі наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 26.02.2018 №1245 та відповідно до п.п.16.1.5, 16.1.7 п.16.1 ст.16, п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.73.3 ст.73, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України заступником начальника ГУ ДФС у Львівській області Шахрайчук Л.Є. виписано направлення від 26.02.2018 №1808, про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ "Фрутта Опт Торг" з питань проведення взаємовідносин із ТОВ "Банкор ЛТД" за період травень 2017 року, ТзОВ "Стройсельмаш" період травень 2017 року, ТзОВ "Профтрейд" УК" за період травень 2017 року, ТзОВ "Верікс" за період травень 2017 року, ТзОВ "Лайф-торг" за період травень 2017 року, ТзОВ "Фокс маркет компанія за період травень 2017 року, ТзОВ "Лик трейд" за період травень 2017 року, ТзОВ Прода-мир" за період липень 2017 року, ТзОВ "Лагрон" за період липень 2017 року, ТзОВ "Ратек-НК" за період травень 2017 року, ТзОВ "Агро-оптима" за період травень 2017 року, ТзОВ "Галео-Н" за період травень 2017 року, ТзОВ "Світлад" за період травень 2017 року, ТОВ "Трейдкомюг" за період липень 2017 року, ТОВ "Буський консервний завод" за період липень 2017 року, ТОВ "Т.А.Т.Груп" за період липень 2017 року, ТОВ "Дегер" за період серпень 2017 року, ТОВ "Укрінвест-трейд" за період серпень-вересень 2017 року, ТОВ "Альянс престиж груп" за період серпень 2017 року, ТОВ "Євро фуд груп" за період серпень 2017 року, ПП "Логістика регіон" за період серпень 2017 року, ТОВ "Західенерготрейд" за період серпень 2017 року, ПП "Бертаплюс" за період серпень 2017 року, ТОВ "Амікгрупп" за період серпень 2017 року, ТОВ "Афіна-буд" за період серпень 2017 року, ТОВ "Феррете" за період серпень-вересень 2017 року, ТОВ "Нові Долиняни" за період жовтень 2017року, ТОВ "Віарант" за період червень 2017 року та виявлено факт, що свідчить про недостовірність визначення ТзОВ "Фрутта Опт Торг" даних податкових зобов`язань, що містяться у податковій декларації з ПДВ за період вересень 2017 року.
Старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління аудиту Головного управління ДФС у Львівській області Обуханич Ю.А складено акти про відсутність ТОВ "Фрутта Опт Торг" за місцезнаходженням від 26.02.2018 №170/13-01-14-13/41191557, від 27.02.2018 №174/13-01- 14-13/41191557 та акт недопуску до проведення позапланової виїзної документальної перевірки посадовими особами ТзОВ "Фрутта Опт Торг" до проведення перевірки від 28.02.2018 №192/13-01-14-13/41191557, в якому зазначено про ознайомлення з наказом - ГУ ДФС у Львівській області від 26.02.2018 №1245 директора товариства.
Директор товариства відмовився від підпису у направленні, про що складено ревізором-інспектором акт від 28.02.2018 №191/13-01-14-13/41191557 відмови від підпису у направленні від 26.02.2018 №1808.
01 березня 2018 року за результатами розгляду звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, начальником ГУ ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.
В подальшому, контролюючий орган звернувся що суду з вимогою застосування арешту коштів, які перебувають на рахунках платника податків.
Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до п.п. 20.1.4, 20.1.33 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право:
проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлений ст. 78 ПК України.
Пунктами 81.1, 81.2 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Пунктом 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно з п. 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:
платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу (підпункти 94.2.1 - 94.2.7 пункту 94.2 статті 94 ПК України).
Згідно з пунктамим 94.3, 94.4, 94.6 статті 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у адміністративному позові, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди першої та апеляційної інстанції вже надавали оцінку встановленим обставинам справи. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття судами рішень).
Колегія суддів зазначає, що положеннями норм податкового законодавства розрізнені правові поняття щодо арешту майна та арешту на кошти, що знаходяться в банківських установах платника податків.
Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.
Непідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України. Аналіз вказаних норм Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.
З метою правильного вирішення таких категорій справ та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до платника податків адміністративного арешту коштів судам необхідно встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та відповідно зробити висновок про наявність чи відсутність у платника податків підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки.
Колегія суддів зазначає, що у справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 26.02.2018 №1245 призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фрутта Опт Торг».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року у справі №813/1847/18, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутта Опт Торг» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено, визнано протиправним та скасовано наказ №1245 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Фрутта Опт Торг» від 26.02.2018.
Зазначене свідчить про відсутність законних підстав для проведення документальної позапланової перевірки Товариства.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача.
Відповідно до ст. 350 КАСУ України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова
