Правова позиція
Верховного Суду України
згідно з Постановою
від 14 квітня 2015 року
у справі № 21-383а14
Адміністративна юрисдикція
Щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах у разі непроведення атестації робочого місця на підприємстві
Фабула справи: ОСОБА_10 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України (далі - управління ПФУ), в якому просила:
- визнати недійсним рішення ГУ ПФУ щодо підтвердження періоду роботи на колективному підприємстві по забезпеченню вугільної промисловості «Промвугілля» (далі - Підприємство), пов язаної із шкідливими і важкими умовами праці;
- зобов'язати управління ПФУ призначити їй пенсію на пільгових умовах відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон України № 1788-ХІІ).
На обґрунтування позову ОСОБА_10 зазначає, що стаж її роботи машиністом козлового крану складає більше десяти років, у зв'язку з чим вона має право на призначення пенсії на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України № 1788-ХІІ.
Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін ухвалою апеляційного адміністративного суду, позов задовольнив.
Вищий адміністративний суд України рішення судів попередніх інстанцій скасував та прийняв нову постанову - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Мотивація заяви про перегляд: ОСОБА_10 вказує на неоднакове застосування касаційним судом п. «б» ст. 13 Закону України № 1788-ХІІ та п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації). Зазначає, що згідно з постановами Вищого адміністративного суду України від 30 травня та 06 червня 2013 року, 30 січня 2014 року (№№ К/9991/13895/12, К/9991/42385/11, К/9991/55117/12 відповідно) касаційний суд дійшов висновку, що обов'язок проведення атестації робочих місць покладено на керівників підприємств, а тому неналежне та несвоєчасне проведення атестації не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист у питаннях щодо призначення пенсій за віком на пільгових умовах.
Правова позиція Верховного Суду: відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України № 1788-ХІІ мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові та безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації та Методичних рекомендацій передбачає: встановлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; встановлення ступеня шкідливості та небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Відповідно до положень Порядку проведення атестації відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Висновки: необхідними умовами для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року та 25 листопада 2014 року (справи №№ 21-183а13, 21-519а14 відповідно).
З огляду на наведене висновок Вищого адміністративного суду України у цій справі, про те, що відмова управління Пенсійного фонду України зарахувати період роботи позивача на посаді, яка включена до вищевказаного Списку № 2, до пільгового стажу внаслідок непроведення атестації цієї посади на підприємстві є обґрунтованим та відповідає вимогам закону.
Ключові слова: пільгові пенсії, обов’язки роботодавця, захист пенсійних прав, умови призначення пільгової пенсії, порядок підтвердження пільгового стажу, порядок призначення пенсії на пільгових умовах
