Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 18 лютого 2020 року

у справі № 200/9042/19-а

Адміністративна юрисдикція

Щодо наслідків не надсилання контролюючим органом рішення про продовження строків розгляду скарги до закінчення 20-денного строку

Фабула справи: ТОВ «Торговий дім» «Інтерелектро» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС (далі - перший відповідач у справі), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС), в якому просив суд: визнати бездіяльність Головного управління ДФС протиправною та зобов'язати здійснити внесення необхідних змін до облікової картки платника податків позивача в частині розрахунків з бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг), шляхом виключення з обліку донарахованих штрафних санкцій; визнати протиправним та скасувати рішення ДФС про результати розгляду скарг; зобов'язати Головне управління ДФС та ДФС надати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 19.10.2018 податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення на підставі акта перевірки від 05.09.2019, які оскаржені Товариством до ДФС в адміністративному порядку. Скарги позивача отримані податковим органом згідно поштового повідомлення 07.12.2018, однак рішення ДФС про продовження строків прийнято лише 28.12.2018, тобто з порушенням 20-денного строку, встановленого п. 56.9 ст. 56 ПК України. У зв`язку з цим позивач вважає, що подані ним скарги на податкові повідомлення-рішення автоматично вважаються такими, що повністю задоволені на користь позивача.

Окружний адміністративний суд прийняв рішення, яке залишено без змін постановою апеляційного адміністративного суду, яким товариству в задоволенні позову відмовив.

Мотивація касаційної скарги: товариство посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення від 20.10.2011 року по справі «Рисовський проти України» в частині висновків суду щодо принципу «належного урядування» та рішення від 29.11.1991 року заява №12742/87 «Pine Valley Developments Ltd та інші проти Ірландії» в частині висновків суду щодо «законних очікувань», доводить, що Товариство мало обґрунтовані очікування того, що подані ним скарги на податкові повідомлення-рішення будуть розглянуті в строк встановлений ПК України та за результатами їх розгляду будуть прийняті відповідні рішення, а у випадку їх неприйняття протягом 20-денного строку, такі скарги будуть вважатись задоволеними на користь платника податків, а перший відповідач в такому разі виконає покладені на нього обов'язки, щодо виключення з облікової картки платника податків штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень у зв`язку з їх скасуванням.

Правова позиція Верховного Суду: скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абз. 1 цього пункту.

В разі надсилання платником податків скарги на рішення контролюючого органу поштою, то днем подання скарги вважається дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Суди попередніх інстанцій встановили, що скарги Товариства на рішення контролюючого органу надіслані на адресу ДФС поштою та отримані 07.12.2019 уповноваженою ДФС особою.

Керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк та письмово повідомити про це платника податків до закінчення 20-денного строку.

Суди попередніх інстанцій встановили, що контролюючим органом 28.12.2018 прийняті рішення про продовження розгляду скарги.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що у межах спірних правовідносин перебіг 20-денного строку розпочинається з 08.12.2018 (з дня наступного за днем отримання скарги) та закінчується 27.12.2018, отже рішення про продовження розгляду скарг від 28.12.2018 прийняті керівником контролюючого органу поза межами строку, встановленого п. 56.8. ст. 56 ПК України.

Висновки: норма абз. 3 п. 56.9 ст. 56 ПК України за методом правового регулювання є імперативною та виражає категоричне правило, а саме, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, то скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

Суд визнає обґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що скарги товариства на податкові повідомлення-рішення, подані до ДФС України, вважаються повністю задоволеними на користь платника податків, з підстав не надсилання контролюючим органом рішення про продовження строків розгляду скарги до закінчення 20-денного строку, перебіг якого почався з наступного дня після отримання скарги.

Ключові слова: неправильне визначення суми грошового зобов`язання, підстави скасування індивідуального акта, оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень