Правова позиція
Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
згідно з Постановою
від 04 грудня 2019 року
у справі № 917/2101/17[1]
Господарська юрисдикція
Щодо невідповідності визначеної іпотекодержателем вартості іпотечного майна його реальній ринковій вартості
Фабула справи: сторонами цього спору є Приватне акціонерне товариство "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" (далі - ПАТ "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" та/або Позивач, іпотекодавець) та Публічне акціонерне товариство "Кристалбанк" (далі - ПАТ "Кристалбанк" та/або Відповідач, іпотекодержатель).
Позивач виступив майновим поручителем за виконання Приватним підприємством "Ресурс-Трейд Оіл" кредитних зобов`язань перед Відповідачем, передавши останньому в іпотеку нерухоме майно (комплекс нежитлових будівель та споруд). Внаслідок невиконання позичальником кредитних зобов`язань Відповідач звернув стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб шляхом набуття права власності на нерухоме майно Позивача. Спір між сторонами виник щодо ціни (вартості) набуття Відповідачем права власності на предмет іпотеки. Позивач заперечує достовірність проведеної Відповідачем оцінки іпотечного майна, зазначаючи про те, що реальна ринкова вартість цього майна перевищує розмір кредитного боргу. У свою чергу Відповідач стверджує, що набув у власність предмет іпотеки за ринковою ціною 2 500 002,73 грн. відповідно до проведеного на його замовлення експертного звіту про оцінку майна, що передбачено умовами договору іпотеки та відповідає нормам чинного законодавства.
Позивач звертається до суду з вимогою про визнання недійсним правочину щодо переходу права власності до ПАТ "Кристалбанк" на спірне нерухоме майно.
Рішенням господарського суду у позові відмовлено повністю.
Постановою апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції постанови.
Постановою апеляційного господарського суду прийнято рішення про відмову в позові повністю.
Мотивація касаційної скарги: ПАТ "Полтавське автотранспортне підприємство 1662" зазначає, що суд апеляційної інстанції лише формально виконав вказівки суду касаційної інстанції щодо необхідності встановлення ціни набуття права власності на предмет іпотеки. Так, чинне законодавство передбачає порядок перевірки відповідності звіту про експертну оцінку майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна виключно шляхом його рецензування експертом-оцінювачем. Проте повний звіт про оцінку майна був долучений до справи з порушенням встановленого процесуальним законодавством порядку, а тому взагалі не міг бути оцінений та досліджений судом.
Правова позиція Верховного Суду: чинним законодавством, зокрема Законом України "Про іпотеку", передбачений порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, як шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (у примусовому порядку), так і позасудове (добровільне) врегулювання згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, зокрема й шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (ст.ст. 35-37 Закону України "Про іпотеку").
Ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов`язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
У ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у Постановах від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.
Висновки: ПАТ "Полтавське автотранспортне підприємство 1662", як особа, яка стверджує про порушення з боку іпотекодержателя своїх прав іпотекодавця та умов Іпотечного договору, мало довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування своїх заперечень - невідповідність визначеної іпотекодержателем вартості іпотечного майна його реальній ринковій вартості, зокрема внаслідок того, що оцінювач не здійснював огляд об`єкта оцінки.
Ключові слова: порушення умов іпотечного договору, право власності на предмет іпотеки, експертний звіт про оцінку майна
