ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову в задоволенні заяв про залишення позову без розгляду
03 вересня 2021 року
Луцьк
Справа № 140/7522/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяв Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернувся з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.05.2021 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 77-11 від 12.09.2019 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту;
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.05.2021 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області № 78-2 від 19.09.2019 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту;
- визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Волинської області щодо поширення персональних даних ОСОБА_1 , без його згоди, шляхом надання Вищій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури кваліфікаційної справи ОСОБА_1 , яка містить у собі персональні дані ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Волинської області утриматися від поширення персональних даних ОСОБА_1 без його згоди.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
На адресу суду 30.08.2021 від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури одночасно з відзивом на позов надійшли заяви про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог до КДКА Волинської області та у зв`язку із зловживанням процесуальними правами. Клопотання вмотивовані тим, що позивачем подано до суд завідомо безпідставний позов в частині визнання протиправними дій КДКА Волинської області щодо поширення персональних даних позивача без його згоди шляхом надання ВКДКА кваліфікаційної справи позивача, яка містить у собі персональні дані ОСОБА_1 , зобов`язання КДКА Волинської області утриматись від поширення персональних даних позивача без його згоди, який має штучний характер, поданий з пропуском строків звернення до суду та із зловживанням процесуальними правами. Позивач пропустив строк звернення до суду із позовною заявою до КДКА Волинської області, оскільки про факт направлення КДКА Волинської області кваліфікаційної справи позивача до ВКДКА йому було відомо ще у 2020 році, про що свідчить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 по справі №140/15977/20, відповідно до якого підставою для звернення до суду стала скарга Голови ради адвокатів України Кухаря О.І. від 11.06.2020 до ВКДКА. Саме на підставі вказаної скарги ВКДКА витребувала від КДКА Волинської області матеріали кваліфікаційної справи позивача, про що останньому було відомо ще в 2020 році і саме тоді позивач мав можливість подати до КДКА Волинської області позов. Крім того, представник позивача адвокат Давидченко А.В., який підписав позовну заяву, 23.12.2020 ознайомився у ВКДКА з матеріалами кваліфікаційної справи позивача. Таким чином. позивач свідомо подав безпідставний позов до КДКА Волинської області, що є свідченням зловживання його процесуальними правами. Враховуючи вищевикладене, відповідач просить визнати факт подання позивачем позовної заяви у заявленій редакції у даній справі зловживанням процесуальними правами та залишити без розгляду позовну заяву.
31.08.2021 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив разом із запереченням на заяви про залишення позову без розгляду та про визнання факту подання позивачем позовної заяви у заявленій редакції в цій справі зловживанням процесуальними правами. Заперечення обґрунтоване тим, що ВКДКА надає недостовірні відомості, здійснюючи опис фактичних обставин. Так, згідно тверджень ВКДКА представник позивача ознайомився «з матеріалами справи стосовно позивача». Водночас, ВКДКА не надано доказів на підтвердження цього. ВКДКА до відзиву на позов долучено клопотання адвоката Давидченка А.В. про надання для ознайомлення всіх наявних матеріалів за скаргами Кухара О.І . Разом з тим, як вбачається з наданої адвокатом Давидченком А.В. розписки, яку ВКДКА долучило до відзиву, останньому були надані для ознайомлення лише матеріали кваліфікаційної скарги. Не було надано для ознайомлення скарги Кухара О.І. та документи, що до неї додавались, а також запити до Офісу Генерального прокурора та відповіді на них. У тому числі не були надані для ознайомлення листування між КДКА Волинської області та ВКДКА з приводу витребування кваліфікаційної справи, що унеможливило на той час надання правової оцінки правомірності дій як КДКА Волинської області, так і ВКДКА. Саме через обмеження доступу до матеріалів, представник позивача вимушений був у липні поточного року звернутися із адвокатським запитом до Волинської КДКА з проханням надати інформацію про передачу персональних даних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 третім особами і з наданням копій документів, що підтверджують таку ймовірну передачу. У відповідь на названий запит Волинська КДКА надала копії листування між Волинською КДКА та ВКДКА з приводу персональних даних. Вивченням цього листування було встановленням порушення прав позивача. Таким чином, позивач дізнався про порушення його прав з боку Волинської КДКА лише у липні поточного року. Отже, строк звернення до адміністративного суду пропущений не був.
Разом з цим, твердження ВКДКА про очевидність штучного характеру позову є безпідставними, оскільки обґрунтовуючи «очевидно штучний характер» позову відповідач 1 вдався до оцінки доказів, які наведені більше ніж на трьох аркушах заяви, та до тлумачення вимог законодавства. Безпідставним та надуманим, на думку представника позивача, є твердження ВКДКА про те, що «метою, яку переслідував позивач, змінюючи територіальну підсудність справи, було забезпечення розгляду позовних вимог щодо скасування рішень ВКДКА судом, до якого позивач вже звертався, оскаржуючи рішення КДКА Волинської області...». Позивач є особою з повною цивільною дієздатністю та самостійно реалізує свої права. Керуючись вимогами КАС України, ним був обраний згідно з правилами територіальної підсудності Волинський окружний адміністративний суд. Представник позивача вважає, що твердження ВКДКА про «очевидно штучний характер» позову та зловживання процесуальними правами є надуманими, не відповідає принципу пропорційності, немає легітимної мети.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розгляд клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої-третьої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право:1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Статтею 45 КАС України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
У постанові від 22.10.2020 Верховний Суд по справі №320/7/19 дійшов наступного правового висновку: «Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду. Колегія суддів зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу. Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 травня 2020 року у справі №826/12191/18.».
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що визнання певних дій сторони або особи, що приймає участь у справі зловживанням процесуальними правами дії, є правом суду, а не його обов`язком.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС).
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
ВКДКА вбачає в діях позивача зловживання процесуальними правами, яке, на його думку, полягало у зверненні позивача до суду із завідомо безпідставним позовом до КДКА Волинської області щодо визнання протиправними дій КДКА Волинської області щодо поширення персональних даних позивача без його згоди шляхом надання ВКДКА кваліфікаційної справи позивача, яка містить у собі персональні дані позивача, зобов`язання КДКА Волинської області утриматись від поширення персональних даних позивача без його згоди, який разом з тим має штучний характер.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Отже, законодавець визначив право формувати позовні вимоги саме за позивачем.
З огляду на вказане вище та у зв`язку з ненаданням ВКДКА доказів очевидної безпідставності позовних вимог суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ВКДКА про визнання зловживання процесуальними правами позивача звернення до суду з позовною заявою щодо оскарження дій КДКА Волинської області щодо поширення персональних даних позивача без його згоди шляхом надання Вищій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури кваліфікаційної справи ОСОБА_1 , яка містить у собі персональні дані позивача, зобов`язання КДКА Волинської області утриматися від поширення персональних даних позивача без його згоди, оскільки позовна заява містить обґрунтування позиції з посиланням на положення Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», Положення про Раду адвокатів України, рішення Ради адвокатів України №270 від 17.12.2013, Закону України «Про захист персональних даних», Цивільний кодекс України у спірних правовідносинах, із обранням способу захисту в порядку, визначеному статтею 5 КАС України.
Підсумовуючи наведене, суд не вбачає у діях позивача ознак зловживання правами, оскільки ОСОБА_1 скористався своїм правом на звернення до суду, що узгоджується з приписами КАС України.
Вимогами статті 77 КАС України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Оскільки факт зловживання процесуальними правами відповідачем не доведено, а судом в ході розгляду справи - не встановлено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання ВКДКА визнання факту подання позивачем позовної заяви у заявленій редакції в даній справі зловживанням процесуальними правами.
Щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з позовною заявою до КДКА Волинської області суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до суду із позовними вимогами про визнання протиправними дій КДКА Волинської області щодо поширення персональних даних позивача без його згоди шляхом надання Вищій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури кваліфікаційної справи позивача, яка містить у собі персональні дані позивача, зобов`язання КДКА Волинської області утриматися від поширення персональних даних позивача без його згоди 23.07.2021.
З матеріалів справи вбачається, що 09.07.2021 представник позивача адвокат Давидченко А.В. звернувся із адвокатським запитом до КДКА Волинської області про надання інформації про передачу персональних даних, зокрема, ОСОБА_1 третім особам і з наданням копій документів, що підтверджують таку ймовірну передачу. Так, КДКА Волинської області листом від 13.07.2021 вих.№56/21 надала відповідь на вказаний адвокатський запит Давидченка А.В. та повідомила про те, що 05.11.2020 КДКА Волинської області надіслала ВКДКА матеріали кваліфікаційних справ, зокрема, ОСОБА_1 .
ВКДКА стверджує, що позивач ознайомлений з матеріалами кваліфікаційної справи ОСОБА_1 ще 23.12.2020, а тому пропустив шестимісячний строк на оскарження дій щодо поширення персональних даних позивача без його згоди шляхом надання Вищій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури кваліфікаційної справи позивача, яка містить у собі персональні дані позивача. Водночас, ВКДКА не надав суду жодних доказів на підтвердження факту ознайомлення позивача чи його представника з інформацією про передачу кваліфікаційної справи позивача КДКА Волинської області третім особам.
Згідно з частиною першою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Так, з Рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Іліан проти Туреччини» слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід вертати увагу на обставини справи. У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». Водночас у справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, основною складовою права на справедливий суд є право доступу до судочинства, у розумінні забезпечення особі можливості звернення до суду для вирішення спору. На підставі вищевикладеного, суд відхиляє доводи Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про пропуск позивачем встановленого строку звернення до суду із позовними вимогами щодо оскарження дій КДКА Волинської області щодо поширення персональних даних позивача без його згоди шляхом надання Вищій кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури кваліфікаційної справи позивача, яка містить у собі персональні дані позивача, зобов`язання КДКА Волинської області утриматися від поширення персональних даних позивача без його згоди, тому клопотання ВКДКА щодо залишення позову без розгляду не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 44, 45, 122, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволені заяв Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позову без розгляду відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя А.Я. Ксензюк
