РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
04 серпня 2021 року м. Рівне№460/1390/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Янчар О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник адвокат Кобилянська О.О.,
відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Комунальне підприємство "Дубноводоканал" Дубенської міської ради доДержавної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:
Комунальне підприємство "Дубноводоканал" Дубенської міської ради (далі - КП "Дубноводоканал", позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач) та просив визнати протиправною бездіяльність щодо незбільшення ліміту реєстраційної суми ПДВ позивача в розмірі 904533,36 грн; зобов`язати відповідача вчинити дії щодо збільшення ліміту реєстраційної суми ПДВ позивача в означеному розмірі.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що в січні-лютому 2020 року КП «Дубноводоканал» помилково було перераховано з особистих рахунків, відкритих у АТ «Укрсиббанк» та АБ «Укргазбанк», кошти в сумі 1159440,54 грн на бюджетний рахунок НОМЕР_1 . В подальшому кошти в сумі 904533,36 грн було повернуто платнику КП "Дубноводоканал" та перераховано на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а саме: 24.04.2020 - 386258,18 грн, 26.05.2020 - 518275,18 грн. Однак відповідачем не було збільшено ліміт реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), в розмірі 904533,36 грн, що в подальшому потягло за собою від`ємне значення ліміту, що не дає можливості позивачу зареєструвати податкові накладні. Покликаючись до положень ст.200-1 Податкового кодексу України, позивач просив позов задовольнити та здійснити розподіл судових витрат.
Ухвалою від 04.03.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 15.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач подав відзив, в якому позов заперечив повністю, зазначивши, що система ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-1 Податкового кодексу України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року N 569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок N 569). Вказав, що платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на реєстраційну суму ЕНакл, обчислену за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України. СЕА ПДВ забезпечує автоматичний облік у розрізі платників усіх показників формули. Складовою формули обчислення реєстраційної суми в СЕА ПДВ є сума поповнення електронного рахунку. Зазначив, що сума коштів у розмірі 1159440 грн, яка надійшла до бюджету протягом січня-лютого 2020 року з поточного рахунку платника, не бере участь в обрахунку показника ЕНакл. Покликаючись до пункту 43.4-1 статті 43, пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України, відповідач вказав, що за даними ІКП та реєстру трансакцій КП "Дубноводоканал" за заявою платника на його електронний рахунок було повернуто кошти на загальну суму 904533,36 грн, які сформовані з коштів, зарахованих до бюджету з електронного рахунку КП "Дубноводоканал" у порядку, визначеному п.200-1.6 ст.200-1 цього Кодексу. За наведеного, зазначив, що кошти, повернуті по статті 43 Податкового кодексу України на електронний рахунок платника, не збільшують показник формули ЕПопРах на суму повернутих надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на дордану вартість та можуть бути використані для погашення податкових зобов`язань з ПДВ наступних періодів або повернуті відповідно до додатка 4 у склад податкової декларації з ПДВ за наступний звітний період, та як такі кошти не є складовою показника формули ЕПопРах та не беруть участі в обрахунку реєстраційної суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, яка обчислюється за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу, оскільки це не передбачено нормами Податкового кодексу України. З таких підстав відповідач просив відмовити в позові повністю.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому звернув увагу на пропущення відповідачем установленого строку для подання відзиву, а також вказав не безпідставність наведених відповідачем доводів. Зазначив, що позивачем відповідно до вимог чинного законодавства подано відповідні заяви про повернення помилково сплачених власних коштів у вигляді грошових зобов`язань та перераховано власні кошти у сумі 904533,36 грн на рахунок платника в СЕА ПДВ. Отже, вважає, що такі кошти безпідставно не враховані відповідачем в обрахунку показника ЕПопРах.
Ухвалою від 06.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання до 17.05.2021 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.
Протокольною ухвалою від 17.05.2021 відкладено підготовче засідання до 14.06.2021 за клопотанням представника позивача.
Ухвалою від 17.05.2021 продовжено строк підготовчого провадження до 14.06.2021.
Ухвалою від 14.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.07.2021.
В судовому засіданні 05.07.2021 учасники справи повністю підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, наведених в заявах по суті справи. Представник позивача просив позов задовольнити повністю. Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Протокольною ухвалою від 28.07.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 04.08.2021.
В судовому засіданні 04.08.2021 проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.
З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував такі фактичні обставини справи.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію юридичної особи КП "Дубноводоканал" проведено 25.06.2001, код ЄДРПОУ 31525841; засновник Дубенська міська рада; основний вид діяльності: забір, очищення та постачання води; з 26.06.2001 перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Рівненській області (а.с.63-73).
Позивач у позові вказав, а відповідач у відзиві підтвердив, що протягом січня-лютого 2020 року з поточного рахунку позивача до бюджету перераховано кошти в сумі 1159440 грн.
За даними інтегрованої картки платника КП "Дубноводоканал" станом на 24.04.2020 та 26.05.2020 рахувалась переплата у сумі 772516,36 грн та 1036550,36 грн.
Дослідженням інтегрованої картки платника КП "Дубноводоканал" та реєстру транзакцій позивача встановлено, що 24.04.2020 та 26.05.2020 здійснено повернення за заявою платника на його електронний рахунок надміру сплачених сум ПДВ в загальній сумі 904533,36 грн (а.с.95-97,98-100,101-123).
Вищевказані фактичні обставини учасниками справи не заперечуються та під сумнів не ставляться.
Водночас, суд встановив, що зараховані в означеній сумі кошти на електронний рахунок позивача не призвели до збільшення реєстраційної суми податку на додану вартість, що підтверджується інформацією про податковий ліміт КП "Дубноводоканал" станом на період з 23.04.2020 по 26.05.2020 (а.с.58-62), позаяк контролюючий орган вважає, що повернуті кошти не збільшують показник формули ЕПопРах та можуть бути використані для погашення податкових зобов`язань з ПДВ наступних звітних податкових періодів або повернуті відповідно до додатка 4 у складі податкової декларації з ПДВ за наступний звітний період.
Платник податків звертався до Державної податкової служби України 25.08.2020 листом за № 01-08/350 щодо врахування сум, перерахованих з поточного рахунка платника до бюджету, у реєстраційному ліміті СЕА ПДВ, однак відповідач у вчиненні відповідних дій відмовив листом від 22.10.2020 № 30737/6/99-00-04-01-01-06 (а.с. 9) з мотивів, аналогічних наведеним у відзиві.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо незбільшення ліміту реєстраційної суми ПДВ на суму 904533,36 грн, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Перевіряючи правомірність оскарженої платником податків поведінки контролюючого органу, суд враховує приписи частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якими встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України (тут і далі - в редакції на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість регулюються статтею 200-1 ПК України.
Так, згідно з п.200-1.1 ст.200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України встановлено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (ЕНакл), обчислену за такою формулою:
ЕНакл = ЕНаклОтр + ЕМитн + ЕПопРах + ЕОвердрафт - ЕНаклВид - ЕВідшкод - ЕПеревищ;
де, зокрема: ЕПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.
Під час розрахунку показника ЕПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами.
Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 569 від 16.10.2014, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.
Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.
Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:
а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;
б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу.
Як встановлено судом, спірна ситуація зумовлена тим, що поповнення електронного рахунку з ПДВ 24.04.2020 в сумі 386256,18 грн та 26.05.2020 в сумі 518275,18 грн, загалом в сумі 904533,36 грн, здійснено шляхом повернення за заявою платника податку з бюджету помилково сплачених грошових зобов`язань. При цьому, відповідно до позиції податкового органу, чинним податковим законодавством для обчислення показника ЕПопРах не передбачено його збільшення на суму повернутих надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ, а тому в рахунок збільшення реєстраційного ліміту сума поповнення в розмірі 904533,36 грн не врахована.
З такими доводами відповідача суд не погоджується та підкреслює, що згідно з абз.6 пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, ЕПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.
При цьому пункт 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначає рахунки, з яких на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти.
Отже, відповідно до вказаних норм Кодексу, в разі перерахування платником податків коштів для поповнення електронного рахунку з ПДВ з інших рахунків, аніж вказаних в пункті 200-1.4, такі кошти взагалі не можуть зараховуватись на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та, відповідно, не приймають участі при визначенні реєстраційного ліміту.
Водночас, судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що помилково сплачені платником податків з поточного рахунку до бюджету грошові кошти в сумі 904533,36 грн були в подальшому повернуті платнику податків шляхом зарахування на його електронний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ 24.04.2020 та 26.05.2020, однак не брали участі у формуванні реєстраційного ліміту.
Суд зазначає, що пункт 200-1.3 статті 200-1 ПК України встановлює, що не враховуються в обрахунку показника ЕПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:
а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);
б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;
в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.
Таких обставин в межах цієї судової справи судом не встановлено.
Отже, чинне податкове законодавство не встановлює випадку неврахування в обрахунку показника ЕПопРах суми, зарахованої на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку при поверненні помилково сплачених з поточного рахунку до бюджету сум грошових зобов`язань.
Варто зауважити, що за визначенням, наведеним у пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
За даними інтегрованої картки платника податку на додану вартість в період виникнення спірних правовідносин у позивача обліковується переплата.
Пунктом 43.4-1 статті 43 ПК України передбачено, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.
Однак, за обставинами справи помилково сплачені позивачем кошти були перераховані на бюджетний рахунок з поточного рахунку та за заявою платника податків повернуті на електронний рахунок в системі СЕА ПДВ. При цьому, суд підкреслює, що за загальним визначенням, наведеним в абзаці шостому пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, ЕПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку.
Системний аналіз наведених вище норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що в разі зарахування на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість коштів з рахунків, відмінних від встановлених підпунктами а), б), в) абзацу пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, у тому числі при поверненні з бюджетного рахунку помилково сплачених платником податків з його поточного рахунку коштів, відсутні підстави для неврахування суми таких коштів при обрахунку показника ЕПопРах, та, як наслідок, при обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЕНакл), обчисленої за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України.
За встановлених обставин, суд вважає необґрунтованою та безпідставною поведінку податкового органу щодо неврахування зарахованих на рахунок позивача в системі електронного адміністрування ПДВ коштів 24.04.2020 в сумі 386258,18 грн та 26.05.2020 в сумі 518275,18 грн, в загальній сумі 904533,36 грн, при обрахунку суми реєстраційного ліміту, чим порушуються права та законні інтереси платника податку щодо можливості у встановленому порядку зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН. Отже, позовну вимогу про визнання бездіяльності протиправною слід задовольнити.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Суд враховує, що в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування». Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права особи, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
Таким стандартам поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями чи недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).
Ефективний засіб правового захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Тобто, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що встановлення в ході судового розгляду факту протиправної бездіяльності відповідача зумовлює виникнення потреби в обтяженні податкового органу обов`язком усунути спричинені такою бездіяльністю негативні наслідки для платника податків. Відтак, суд вважає, що ефективним способом захисту прав позивача буде зобов`язання Державної податкової служби України здійснити відповідні коригування в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість та збільшити розмір суми, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на наведене, судом проаналізовано всі основні аргументи, наведені учасниками справи на обґрунтування своїх вимог та заперечень, необхідні для правильного вирішення цього спору. Оцінка встановлених судом обставин справи в розрізі норм матеріального закону свідчить на користь висновку, що в ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Відтак, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, підтвердженими належними й допустимими доказами, а тому позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради (35604 м. Дубно, Рівненська область, вул. Гірницька,3А, код ЄДРПОУ 31525841) до Державної податкової служби України (04053 м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не збільшення ліміту реєстраційної суми податку на додану вартість Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради на суму 904533,36 грн.
Зобов`язати Державну податкову службу України зарахувати кошти в сумі 904533,36 грн у збільшення ліміту реєстраційної суми податку на додану вартість Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради.
Стягнути на користь Комунального підприємства "Дубноводоканал" Дубенської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 13 серпня 2021 року
Суддя Н.О. Дорошенко
