Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 420/13908/20
У Х В А Л А
23 липня 2021 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М. розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження питання про застосування строків
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення від 11.12.2018 року №821131 та зобов`язання вчинити певні дії.
05.01.2021 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками.
У відзиві зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
15.06.2021 року від представника Пенсійний фонд України надійшов відзив на позовну заяву.
У відзиві, з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.03.2021 року по справі №240/12017/19, вказано, що позивачем порушено строк звернення до суду.
Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення від 4 грудня 1995 року у справі Беллет проти Франції (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
Так, підставою для звернення позивача до суду є прийняття пенсійним органом рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №821131 від 11.12.2018 року, про відмову у перерахунку пенсії.
27.11.2019 року позивач звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом (справа №420/7108/19), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (наразі ГУ ПФУ) №821131 від 11.12.2018 року про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов`язати ГУ ПФУ здійснити донарахування та виплату раніше призначеної пенсії, починаючи з 01.10.2017 року, на підставі довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №849/А/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7062,56 грн, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» №3723/XІІ (у редакції чинній на час виходу на пенсію) виходячи із розрахунку 82%, без обмеження граничного розміру пенсії (раніше призначена Київським районним судом м. Одеси №520/12694/17 від 04.12.2017 року, сума матеріальної допомоги 4807,29 грн згідно довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №6008/А/15-53-05-26 від 07.06.2017 року), без змін базового місяця (лютий 2008 року) для нарахування індексації, зі збереженням існуючої фіксованої суми індексації та з урахуванням всіх нарахованих та проведених виплат;
- зобов`язати ГУ ПФУ (код ЄДРПОУ 20987385) змінити базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації пенсії з вересня 2016 року на лютий 2008 року починаючи з 01.10.2017 року, продовжити нарахування та виплату сум індексації з жовтня 2017 року безперервно з наростаючим підсумком, з урахуванням раніше нарахованих та сплачених сум відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ та п.п.5-1, 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 року по справі №420/7108/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області змінити базовий місяць при обчисленні індексу споживчих цін для індексації пенсії з вересня 2016 року на лютий 2008 року починаючи з 01.10.2017 року, продовжити нарахування та виплату сум індексації з жовтня 2017 року безперервно з наростаючим підсумком, з урахуванням раніше нарахованих та сплачених сум відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ та п.п.5-1, 10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2003 №1078.
Вказаним рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 року по справі №420/7108/19 відмовлено у задоволенні вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (наразі ГУ ПФУ) №821131 від 11.12.2018 року про відмову в перерахунку пенсії.
Так, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у рішенні суду визначено наступне:
«…Рішенням №821131 від 11.12. 2018 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку з наявною розбіжністю відомостей в раніше наданої довідки та нової. Рішення щодо вірності вказаних сум буде винесено після проведення зустрічної перевірки первинних документів (а.с.34).
Таким чином, вказане рішення суб`єкта владних повноважень не є остаточним, на що звернуто увагу позивача в ухвалі суду при залишенні позову без руху, та відповідно відсутні підстави стверджувати про порушення прав позивача.
Враховуючи, що раніше ДПІ у Приморському районі м. Одеси видало довідку від 07.06.2017 року№6008/А/15-53-05-26, в якій було зазначена сума матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань в сумі 4807,29грн та саме вказана довідка надана до Київського районного суду та врахована судом при прийнятті рішення від 04.12.2017 року, суд вважає, що управління пенсійного Фонду мало обґрунтовані підстави для прийняття рішення щодо перевірки достовірності відомостей у довідці від 16.07.2018року іншої суми матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань: не 4807,29грн, а 7062,56грн.
Позивач звертаючись до суду про визнання протиправним та скасування рішення №821131 від 11 грудня 2018 року зазначила, що її не повідомляли про результати проведення зустрічної звірки, а в січні 2018 року при отриманні рішення №821131 від 11.12.2017 року, на її усне питання про терміни проведення перевірки, була дана усна відповідь, що це пов`язано з плановим виходом на перевірку в міру необхідності.
З січня 2018 року позивач не зверталась до відповідача щодо проведення зустрічної звірки. Суд вважає, що навіть у разі її не проведення у позивача виникли спірні правовідносини щодо бездіяльності суб`єкта владних повноважень з приводу проведення перевірки достовірності даних довідки первинним документам, а не з приводу перерахунку пенсії на підставі довідки достовірність даних якої викликає обґрунтовані сумніви. Перевірка вказаних відомостей первинним бухгалтерським документам є компетенцією управління пенсійного фонду.
Суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову позивача в частині визнання протиправним та скасувати рішення Центрального ОУПФУ в м. Одесі №821131 від 11.12.2018 року про відмову в перерахунку пенсії та на час розгляду даної справи - зобов`язання ГУ ПФУ здійснити донарахування та виплату раніше призначеної пенсії, починаючи з 01.10.2017 року, на підставі довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області №849/А/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7062,56 грн.».
Судом встановлено, що 22.07.2020 року позивач, з посиланням на прийняте судом рішення по справі №420/7108/19, звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою (т.1 а.с.34), в якій, в тому числі, просила надати їй відповідь про проведення зустрічної перевірки первинних документів щодо вірності даних, наведених в уточненій довідці ДПІ у Приморському районі м. Одеси №849/А/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, та здійснити донарахування та виплату раніше призначеної пенсії, починаючи з 01.10.2017 року, на підставі довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №849/A/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7062,56 гривень, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ (у редакції чинній на час виходу на пенсію) виходячи із розрахунку 82%, без обмеження граничного розміру пенсії (раніше призначена Київським районним судом м Одеси №520/12694/17 від 04.12.2017 року, сума матеріальної допомоги 4807,29 гривень згiдно довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №6008/А/15-53 05-26 від 07.06.2017року), без змiн базового місяця (лютий 2008 року) для нарахування індексації, зі збереженням існуючої фіксованої суми індексації та з урахуванням всіх нарахованих і проведених виплат.
У відповідь на вказану заяву відповідачем складено лист №7316-6537/А-02/8-1500/20 від 20.08.2020 року (т.1 а.с.42), в якому вказано, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 по справі № 420/7108/19 проведено перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" сума доплати за період з 01.10.2017 по 09.02.2020 становить 20153,88 грн, яка включена до реєстру судових рішень. Доплату за період 10.02.2020 по 29.02.2020 в розмірі 502,64 грн позивач отримала в березні поточного року.
Таким чином, вказано у листі, покладені судом зобов`язання виконані в повному обсязі, в порядку встановленому чинним законодавством та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати буде здійснена після виділення Головному управлінню відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
30.10.2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою (т.1 а.с.43-45), в якій просила здійснити обчислення раніше призначеної пенсії, починаючи 3 01.10.2017 року (Постанова Київського районного суду міста Одеси справа №520/12694/17 від 04.12.2017 року) на підставі уточненої довідки Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №849/A/15-53-05-26 від 16.07.2018 року, згідно всіх складових середнього розміру заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у сумі 7062,56 гривень, відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII (у редакції чинній на час виходу на пенсію) виходячи із розрахунку 82%, без обмеження граничного розміру пенсії (раніше призначена Київським районним судом м. Одеси N520/12694/17 від 04.12.2017 року, сума матеріальної допомоги 4807,29 гривень згiдно довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №6008/А/15-53-05-26 від 07.06.2017 року), без змін базового місяця (лютий 2008 року) для нарахування індексації, зі збереженням існуючої фіксованої суми індексації та з урахуванням всіх нарахованих і проведених виплат.
У відповідь на вказану заяву відповідачем складено лист №11084-10511/А-02/8-1500/20 від 23.11.2020 року (т.1 а.с.48), в якому вказано, що рішенням від 11.12.2018 № 821131 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії за заявою від 06.12.2018.
Тобто підстави для звернення до суду позивача є прийняття пенсійним органом рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №821131 від 11.12.2018 року, про відмову у перерахунку пенсії з урахуванням доводів останнього про його остаточність, які фактично викладено у листі від 23.11.2020 року.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 р. по справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.
Водночас, у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 р. у справі №646/6250/17, від 19.06.2018 р. у справі №646/6250/17 та від 15.09.2020 р. у справі № 635/7878/16 сформульовано правову позицію, згідно якої пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), відтак до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину першу статті 122 КАС України та при визначенні права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема, законах України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою, і за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Відповідно до ст. 46 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.
У триваючих правовідносинах суб`єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов`язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
При застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. Відтак, у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення слід застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.05.2016р. у справі № 164/1904/14-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019р. у справі № 522/2738/17, від 09.07.2019р. у справі 676/1557/16-ц, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 15.09.2020р. у справі № 635/7878/16, від 30.10.2018 р. у справі № 493/1867/17, від 22.01.2019р. у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017) та від 22.11.2019р. у справі №1140/3136/18.
Зважаючи вищевикладене, суд вважає, що позивач звернулась до суду з даним позовом у межах строків, визначених приписами КАС України.
Беручи до уваги наведені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем строк звернення до суду з даним адміністративним позовом не пропущений, внаслідок чого заяви представників відповідачів щодо залишення адміністративного позову без розгляду, викладена у відзивах на адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241, 256, 295 КАС України суддя
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяв представників відповідачів про залишення адміністративного позову без розгляду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Корой
