Єдиний державний реєстр судових рішень
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/779/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Шулежко В.П., Маруліна Л.О., Погрібніченко І.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу представника Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля - Драчевської Ольги Олександрівни на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року року (розглянута у закритому судовому засіданні, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля до Національного банку України, треті особи: Державне космічне агентство України, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Новий» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гулея Олександра Івановича, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішень, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2018 року, Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля (далі - позивач, ДП «КБ «Південне») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України (далі - відповідач, НБУ), за участю третіх осіб - Державного космічного агентства України (далі - третя особа 1), Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гулея Олександра Івановича (далі - третя особа 2), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа 3, Фонд), в якому просить:
визнати протиправними дії та бездіяльність Національного банку України, які полягають у неприйнятті ним у строк не пізніше 11 липня 2017 року рішення щодо погодження Плану припинення банківської діяльності Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Новий», затвердженого Загальними зборами акціонерів АКБ «Новий» (протокол № 81 від 26.06.2017);
визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України від 13.07.2017 № 440-рш/БТ «Про відмову в погодженні Плану припинення банківської діяльності Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Новий»;
визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України від 13.07.2017 № 441-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» до категорії неплатоспроможних».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018, позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 15.04.2020 скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2018, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року у задоволенні адміністрати вного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» є акціонером публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» та володіє часткою в статутному капіталі даного банку у розмірі 18,3297% акцій банку.
Рішенням Загальних зборів акціонерів АКБ «Новий», що оформлене протоколом від 26.06.2017 № 81 затверджено План припинення банківської діяльності ПАТ «АКБ «Новий» без припинення юридичної особи.
ПАТ «АКБ «Новий» звернулось до Національного банку України із заявою від 26.06.2017 № 1/1-715, в якій на підставі статті 2 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» просило погодити План припинення банківської діяльності, затверджений рішенням Загальних зборів акціонерів Банку від 26.06.2017.
До вказаної заяви ПАТ «АКБ «Новий» долучено протокол Загальних зборів акціонерів АКБ «Новий» від 26.06.2017 № 81 та План припинення банківської діяльності ПАТ «АКБ «Новий».
За результатами розгляду поданих документів, Національним банком України прийнято рішення від 13.07.2017 № 440-рш/БТ «Про відмову в погодженні Плану припинення банківської діяльності ПАТ «АКБ «Новий» у зв`язку з тим, що були підстави для віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а також зважаючи на відсутність належного розміру активів, необхідних для виконання в повному обсязі всіх зобов`язань банку перед вкладниками та іншими кредиторами.
Також, 13.07.2017 Національним банком України прийнято рішення № 441- рш/БТ «Про віднесення ПАТ «АКБ «Новий» до категорії неплатоспроможних».
Вважаючи протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо неприйняття ним рішення стосовно погодження плану припинення банківської діяльності ПАТ «АКБ «Новий», а також прийняття ним протиправних рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження Національного банку України у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, законами України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» (далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Зі змісту статті 2 Закону України «Про Національний банк України» вбачається, що Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Статтею 1 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства;
банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку.
Відповідно до статей 7, 55 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що Національний банк виконує такі функції, зокрема: здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.
Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.
Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.
Згідно статей 66, 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність» метою банківського нагляду є стабільність банківської системи та захист інтересів вкладників і кредиторів банку щодо безпеки зберігання коштів клієнтів на банківських рахунках.
При здійсненні банківського нагляду Національний банк України, у тому числі, має право вимагати від банків та їх керівників, банківських груп, учасників банківських груп усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, зокрема, щодо ринку банківських послуг та діяльності з переказу коштів - Національним банком України.
Згідно з частинами першою та другою статті 2 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» банк має право прийняти рішення про припинення здійснення банківської діяльності (далі - банк, що припиняється) без припинення юридичної особи в результаті ліквідації у порядку, передбаченому цією статтею.
Рішення про припинення здійснення Банком, що припиняється, банківської діяльності та затвердження Плану припинення приймається загальними зборами більш як трьома чвертями голосів учасників від їх загальної кількості.
Частиною третьою статті 2 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» встановлено, що банк, що припиняється, протягом трьох робочих днів з дня проведення загальних зборів, передбачених частиною другою цієї статті, подає до Національного банку України у визначеному ним порядку заяву, протокол загальних зборів та затверджений ними План припинення, який має відповідати вимогам Національного банку України та визначати всі заходи, які вживатиме Банк, що припиняється, з метою припиненню здійснення банківської діяльності.
Згідно пункту 18 глави 4 розділу IX Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.09.2011 №306 (далі - Положення №306), банк, що припиняється за рішенням загальних зборів учасників банку про припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи (у порядку, передбаченому Законом України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків»), для погодження Плану припинення банківської діяльності банку без припинення юридичної особи подає до Національного банку такі документи:
1) заяву;
2) протокол загальних зборів учасників банку з рішеннями про припинення здійсненню банківської діяльності без припинення юридичної особи та затвердження Плану припинення;
3) План припинення, затверджений загальними зборами учасників банку.
Частиною третьою статті 2 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» встановлено, що Національний банк України погоджує План припинення банку, що припиняється, протягом десяти робочих днів з дня отримання заяви та документів, передбачених абзацом першим цієї частини, за умови відсутності підстав, за яких цей банк може бути віднесено до категорії неплатоспроможного.
Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що з метою реалізації банком права щодо припинення банківської діяльності у порядку, визначеному Законом України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», банк має розробити та затвердити на загальних зборах План припинення банківської діяльності, який відповідає встановленим цим Законом вимогам, та подає його на погодження до Національного банку України.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Правління Національного Банку України від 16.07.2015 №454/БТ запроваджено особливий режим контролю за діяльністю ПАТ «АКБ «Новий» та у Банку призначено куратора НБУ на строк 180 днів.
Рішенням Правління НБУ від 28.09.2016 № 311-рш/БТ ПАТ «АКБ «Новий» віднесено до категорії проблемних строком на 180 днів та продовжено особливий режим контролю за діяльністю Банку.
Правлінням НБУ прийнято рішення від 27.03.2017 №180-рш/БТ, яким визнано діяльність Банку такою, що відповідає законодавству, а рішення Правління НБУ від 28.09.2016 №311-рш/БТ щодо визнання Банку проблемним - таким, що втратило чинність.
В подальшому, на підставі рішення Правління НБУ від 28.03.2017 №181-рш/БТ подовжено строк повноважень куратора НБУ у ПАТ «АКБ «Новий» до дати виконання Банком Плану реструктуризації АКБ «Новий» щодо дотримання значень нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та показника достатності основного капіталу в розмірах і в строки згідно з додатком 3 до постанови Правління НБУ від 04.02.2016 №59 «Про здійснення діагностичного обстеження банків» (із змінами), а також Плану заходів щодо приведення нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов`язаними з банком особами (Н9) у відповідність до нормативних вимог; зобов`язано АКБ «Новий» забезпечити переведення грошових коштів ДП «КБ Південне» до банків, у яких держава володіє часткою у розмірі понад 75%; встановлено ряд обмежень у діяльності Банку терміном дії до дати виконання вказаних Плану реструктуризації та Програми капіталізації.
У зв`язку з неспроможністю акціонерів Банку здійснити докапіталізацію Банку до 200 млн. грн., здійснивши аналіз поточної та перспективної діяльності Банку, керуючись необхідністю захисту інтересів акціонерів та вкладників Банку, з метою збереження юридичної особи для реалізації можливості подальшої діяльності на ринку фінансових послуг Наглядовою радою Банку запропоновано Загальним зборам розглянути питання про припинення банківської діяльності в порядку визначеному статтею 2 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків».
Як свідчать матеріали справи, з метою припинення банківської діяльності без припинення юридичної особи ПАТ «АКБ «Новий» подано до НБУ заяву та долучений до неї пакет документів: протокол Загальних зборів акціонерів АКБ «Новий» від 26.06.2017 № 81 та План припинення банківської діяльності ПАТ «АКБ «Новий», затверджений Загальними зборами акціонерів АКБ «Новий» від 26.06.2017.
Вказані документи подані Банком разом із супровідним листом від 27.06.2017 № 1/1-715, тобто даним супровідним листом було проінформовано НБУ про надсилання йому документів, що додаються до цього листа.
В подальшому, листом від 03.07.2017 № 1/1-755 ПАТ «АКБ «Новий» додатково до пакета документів, поданого 27.06.2017, надав наступні документи:
заяву про погодження Плану припинення банківської діяльності (лист від 03.07.2017 № 1/1-754);
засвідчені копії довіреностей представників учасників, які були присутні на Загальних зборах акціонерів АКБ «Новий» від 26.06.2017.
Вищезазначене є підтвердженням того, що 27.06.2017 Банком подано документи до НБУ не в повному обсязі, що позбавило останнього погодити План припинення без наявності всіх, передбачених статтею 2 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» документів.
При цьому, повний перелік документів та заява про погодження Плану припинення банківської діяльності сформований ПАТ «АКБ «Новий» 03.07.2017.
За результатами розгляду поданих документів відповідачем прийнято рішення від 13.07.2017 № 440-рш/БТ «Про відмову в погодженні Плану припинення банківської діяльності ПАТ «АКБ «Новий».
Таким чином, заява про погодження НБУ Плану припинення, передбачена вимогами частини третьої статті 2 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» надійшла до НБУ саме 03.07.2017, відтак суд відхиляє посилання позивача на порушення відповідачем строків розгляду його заяви як необґрунтовані та не підтверджені належними і допустимими доказами.
Отже, позовні вимоги щодо протиправності дій відповідача, які полягають у неприйнятті ним у строк не пізніше 11.07.2017 рішення щодо погодження Плану припинення банківської діяльності ПАТ «АКБ «Новий», затвердженого Загальними зборами акціонерів АКБ «Новий» від 26.06.2017 задоволенню не підлягають.
Щодо оскарження позивачем дії НБУ щодо неприйняття ним у строк не пізніше 11.07.2017 рішення щодо погодження Плану припинення банківської діяльності Банку, так і його бездіяльність, колегія суддів зазначає наступне.
Так, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв`язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом.
Поряд з цим, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій.
В розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Водночас, виходячи із заявлених позовних вимог та встановлених обставин у справі, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на протиправну бездіяльність відповідача у вигляді неприйняття у визначений строк рішення щодо погодження Плану припинення, оскільки, як уже зазначалось, відповідач прийняв подані Банком документи та заяву, за результатами яких прийняв відповідне рішення.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в погодженні Плану припинення банківської діяльності та про віднесення Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Новий» до категорії неплатоспроможних колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 58 Закону України «Про Національний банк України» з метою захисту інтересів вкладників та кредиторів і забезпечення фінансової надійності банків Національний банк відповідно до визначеного ним порядку встановлює для них обов`язкові економічні нормативи.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про Національний банк України» рішення про встановлення економічних нормативів для банків приймає Правління Національного банку.
Постановою Правління Національного банку від 28.08.2001 №368 «Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» затверджено Інструкцію про порядок регулювання діяльності банків в Україні (далі - Інструкція 368), яка, серед іншого, установлює економічні нормативи, що є обов`язковими до виконання всіма банками.
Постановою Правління Національного банку від 17.11.2014 №723 «Про затвердження змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» (у редакції постанови Правління Національного банку від 07.04.2016 №242 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України») Інструкцію № 368 доповнено пунктом 2.2 глави 2 розділу II, яким встановлено вимогу щодо мінімального розміру регулятивного капіталу банку, що отримав ліцензію до 11.07.2014, а саме - не менше ніж 200 мільйонів гривень починаючи з 11.07.2014. ПАТ «АКБ «Новий» отримав банківську ліцензію 26.12.1996.
Згідно з пунктом 9-1 статті 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» Національний банк України не відносить банк до категорії проблемних або неплатоспроможних з підстав, визначених у пункті 1, абзацах першому, третьому пункту 4 та пункті 4-1 частини першої статті 75; пункті 2 частини першої статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», за умови подання банком Національному банку України програми капіталізації/плану реструктуризації, складених, у тому числі, за результатами діагностичного обстеження, а також плану заходів щодо приведення діяльності банку у відповідність з вимогами законодавства щодо операцій з пов`язаними з банком особами та забезпечення виконання зазначених програм/планів у визначені в них строки.
Статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що власники істотної участі зобов`язані вживати своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку.
Відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 04.02.2016 № 59 «Про здійснення діагностичного обстеження банків» (зі змінами), ПАТ «АКБ «Новий» подав План заходів, що включає Програму капіталізації ПАТ «АКБ «Новий» та План реструктуризації ПАТ «АКБ «Новий», затверджений рішенням Правління (протокол засідання від 27.12.2016 № 90) та Наглядової ради (протокол засідання від 28.12.2016 № 292) зі змінами, затвердженими рішеннями Правління (протокол засідання від 11.04.2017 № 12) та Наглядової ради (протокол засідання від 11.04.2017 № 292) ПАТ «АКБ «Новий».
Згідно з Програмою капіталізації, яка входить до поданого Плану заходів ПАТ «АКБ «Новий» заплановано збільшення статутного капіталу на 50 млн.грн. до розміру 200 млн.грн, у термін до 01.07.2017.
Окрім того, ДП «КБ «Південне» також подано до НБУ гарантійний лист від 11.04.2017 №58/9, в якому зазначено, що позивач, як власник істотної участі в ПАТ «АКБ «Новий» у розмірі 18,3% акцій, надає гарантію щодо забезпечення вжиття необхідних заходів із капіталізації АКБ «Новий» у розмірі, передбаченому Програмою капіталізації/Планом реструктуризації Банку і який відповідає розміру докапіталізації Банку, визначеному Національним банком.
ДП «КБ «Південне» у гарантійному листі підтверджено свої наміри щодо забезпечення вжиття необхідних заходів із капіталізації Банку з метою дотримання значень нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) і показника достатності основного капіталу (ПОК) у розмірах та в строки, установлені Національним банком та визначені в Програмі капіталізації/Плані реструктуризації Банку, що затверджено рішенням ради ПАТ «АКБ «Новий» 28.12.2016 протоколом № 292, зі змінами, що внесені 11.04.2017 (протокол № 22) на загальну суму 483 100 тис.грн., у тому числі у сумі 50 000 тис.грн. у строк до 01.07.2017.
Згідно вищезазначеного гарантійного листа ДП «КБ «Південне», капіталізація Банку повинна була проводитися, в тому числі, і шляхом збільшення статутного капіталу на загальну суму 150 000 тис.грн. за рахунок додаткових внесків акціонерів до статутного капіталу Банку шляхом додаткових емісій акцій Банку у сумі 50 000 тис.грн. - у строк до 01.07.2017; у сумі 100 000 тис.грн. - у строк до 01.07.2018 за рахунок власних грошових коштів акціонерів.
В той же час, згідно листа від 08.06.2017 № 20-0008/39979 ПАТ «АКБ «Новий» повідомило про неспроможність акціонерів Банку здійснити докапіталізацію Банку до розміру статутного капталу у 200 млн. грн., як це було передбачено Програмою капіталізації ПАТ «АКБ «Новий».
Враховуючи встановлені вище обставини, вбачається, що ПАТ «АКБ «Новий» та його акціонерам було надано достатньо часу (з квітня 2016 року до липня 2017 року) для приведення розміру регулятивного капіталу Банку до мінімально встановленого рівня.
Проте у встановлений термін Банком та його акціонерами, у тому числі ДП «КБ «Південне» не дотримано обов`язку щодо докапіталізапії ПАТ «АКБ «Новий» до встановленого законодавством рівня, чим порушено надані НБУ гарантійні зобов`язання, що в подальшому призводить до виникнення підстав вважати, що показники діяльності ПАТ «АКБ «Новий» можуть відповідати критеріям, за яких цей банк може бути віднесено до категорії неплатоспроможних.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з неспроможністю акціонерів Банку здійснити докапіталізапії Банку до 200 млн. грн., на позачергових Загальних зборах акціонерів ПАТ «АКБ «Новий» від 26.06.2017 прийнято рішення припинити здійснення банківської діяльності ПАТ «АКБ «Новий» в порядку, визначеному статтею 2 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», без припинення юридичної особи та в подальшому здійснювати свою діяльність на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (діяльності з торгівлі цінними паперами - брокерської діяльності), а також затверджено План припинення Банку.
Розділом IX Положення №306 визначено порядок припинення здійснення банківської діяльності без припинення юридичної особи.
Відповідно до пункту 19 глави 4 розділу IX Положення №306 План припинення має:
1) містити інформацію про обсяги вимог кредиторів;
2) передбачати перелік конкретних заходів щодо задоволення вимог кредиторів;
3) містити строки виконання заходів щодо припинення здійснення банківської діяльності;
4) містити інформацію про наявність ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, і намір провадити цю діяльність після відкликання банківської ліцензії.
Пунктом 21 глави 4 розділу IX Положення № 306 встановлено, що Національний банк відмовляє в погоджені Плану припинення в разі:
1) виявлення ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії неплатоспроможних;
2) недотримання загальними зборами учасників банку вимог Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» щодо прийняття рішення про припинення здійснення банком, що припиняється, банківської діяльності та затвердження Плану припинення;
3) подання неповного пакета документів, визначених пунктом 18 глави 4 розділу IX цього Положення, та/або подані документи не відповідають вимогам законодавства України з питань реєстрації та реорганізації банків;
4) подання документів, які містять недостовірну інформацію;
5) недостатності вартості майна (активів) банку для виконання в повному обсязі всіх зобов`язань, пов`язаних здійсненням банківської діяльності, перед вкладниками та іншими кредиторами, у тому числі, Національним банком (крім субординованого боргу).
В Плані припинення визначено порядок здійснення та перелік заходів, які вживатиме ПАТ «АКБ «Новий» з метою припинення банківської діяльності.
План припинення містить інформацію, що станом на 26.06.2017 загальний обсяг вимог кредиторів до ПАТ «АКБ «Новий» складає 550 852 тис. грн., в тому числі:
420 332 тис. грн. - вимоги вкладників та інших кредиторів, що пов`язані із здійсненням банківської діяльності (56 556 тис. грн. - від фізичних осіб, 360 873 тис. грн. - від юридичних осіб), в тому числі, кошти залучені від акціонера Банку ДП КБ Південне ім. Янгеля» - 305 233 тис. грн.;
1 456 тис. грн. - вимоги кредиторів, що не пов`язані із здійсненням банківської діяльності;
129 064 тис. грн. - вимоги кредиторів за договорами про залучення коштів на умовах субординованого боргу, в тому числі, кошти залучені від акціонера Банку ДП КБ «Південне ім. Янгеля» - 97 064 тис. грн.
Станом на 26.06.2017 обсяг активів Банку, що могли бути застосовані для задоволення вимог кредиторів, що пов`язані з банківською діяльністю та забезпечити подальше здійснення підприємницької діяльності становив 582 021 тис. грн.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» встановлено, що банк, що припиняється, протягом трьох робочих днів з дня проведення загальних зборів, передбачених частиною другою цієї статті, подає до Національного банку України у визначеному ним порядку заяву, протокол загальних зборів та затверджений ними План припинення, який має відповідати вимогам Національного банку України та визначати всі заходи, які вживатиме Банк, що припиняється, з метою припинення здійснення банківської діяльності.
За результатами розгляду Плану припинення, НБУ встановлено недостатність у Банку високоліквідних коштів та відсутність обґрунтованої інформації щодо можливості дострокового погашення кредитів позичальниками ПАТ «АКБ «Новий»
Колегія суддів зазначає, що в ході розгляду справи, позивачем жодним чином не спростовано вказані обставини та не надано належних доказів щодо обсягів вимог кредиторів та вжиття заходів щодо задоволення вимог кредиторів, строків їх виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, НБУ направлено до Банку 07.07.2017 листа, в якому вказано на необхідність розкриття в Плані припинення інформації щодо: проведеної роботи з позичальниками Банку, яка підтверджує фінансову можливість та готовність позичальників щодо погашення (в тому числі дострокового) кредитів в запланованих обсягах; можливості продажу кредитного портфелю ПАТ «АКБ «Новий» з метою швидкого акумулювання ліквідних коштів для виконання зобов`язань перед кредиторами Банку; намірів Інвестора щодо прощення субординованого боргу, який розміщений у ПАТ «АКБ «Новий» або пояснення щодо інших заходів, які Банк планує здійснити для своєчасного повернення субординованого боргу КБ «Південне».
У відповідь на вказаний лист, ПАТ «АКБ «Новий» повідомило, що проводить роботу з погашення (в тому числі довгострокових) зобов`язань клієнтів з кредитування. При залишках кредитного портфелю юридичних осіб у загальному розмірі 291,3 млн.грн. станом на 01.06.2017 з 01.06.2017 по 07.07.2017 було отримано дострокових погашень на суму 35 млн.грн. Станом на 10.07.2017 залишок кредитів юридичним особам складає 256,7 млн.грн. Із задекларованого в Плані припинення дострокового погашення кредитного портфелю вже досягнуто попередньої згоди щодо погашення певної частини кредитних зобов`язань, а робота з рештою кредитного портфелю проводиться Банком в поточному режимі.
Таким чином, Банком не надано повної інформації щодо достатності вартості майна (активів) банку для виконання в повному обсязі всіх зобов`язань, пов`язаних із здійсненням банківської діяльності, перед вкладниками та іншими кредиторами, у тому числі і Національним банком (крім субординованого боргу).
В ході розгляду справи позивачем вказані обставини жодним чином не спростовано.
Водночас, згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» припинення здійснення банківської діяльності передбачає виконання Банком, що припиняється, всіх зобов`язань, пов`язаних із здійсненням банківської діяльності, в тому числі перед вкладниками та іншими кредиторами Банку, що припиняється, крім субординованого боргу, та закриття вкладних (депозитних), поточних та кореспондентських рахунків всіх клієнтів Банку, що припиняється, а також кореспондентських рахунків Банку, що припиняється.
При цьому, за приписами статей 7, 55 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк здійснює банківське регулювання та нагляд, головною метою яких є захист інтересів вкладників і кредиторів.
За таких обставин, у зв`язку з тим, що ПАТ «АКБ «Новий» та його акціонерами не було вчасно надано підтвердження достатності активів для виконання в повному обсязі всіх зобов`язань, пов`язаних із здійсненням банківської діяльності, перед вкладниками та іншими кредиторами, у відповідача були відсутні правові підстави для погодження План припинення банківської діяльності ПАТ «АКБ «Новий».
В контексті викладеного, суд також зазначає, що згідно статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність» у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, зокрема, віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України зобов`язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України.
Віднесення банків до категорії неплатоспроможних з підстав, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність», є заходами адміністративного впливу НБУ і, водночас, засобами реалізації функцій НБУ щодо банківського нагляду. Застосування зазначених заходів впливу є правомірним лише у разі наявності для цього відповідних правових підстав, дотримання НБУ законодавчо визначеної процедури їх застосування, строків притягнення банку до відповідальності та реалізації головної мети банківського нагляду - забезпечення стабільності банківської системи і захист інтересів вкладників і кредиторів відповідного банку.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 липня 2018 року у справі № 826/7817/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 826/10943/16, від 13 грудня 2019 року у справі № 826/7889/16, від 20 лютого 2020 року у справі № 826/27107/15.
Відповідно до пункту 3.3 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.09.2012 за № 1590/21902 (далі - Положення № 346), рішення про застосування заходу впливу приймає Правління Національного банку або Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем відповідно до цього Положення.
Виходячи із вищенаведених норм, Національний банк України наділений повноваженнями здійснювати нагляд за банками, а в разі виявлення порушення ними вимог чинного законодавства - застосовувати до них заходи впливу, різновидами яких є віднесення банку до категорії проблемних, визнання банку неплатоспроможним та його ліквідація.
Національним банком України за результатами банківського нагляду, у тому числі результатами аналізу даних статистичної звітності, що подана ПАТ «АКБ «Новий» до Національного банку, з використанням форми № 611 «Звіт про дотримання економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції» з 03.07.2017 по 12.07.2017, встановлено, що регулятивний капітал ПАТ «АКБ «Новий» становив:
станом на 10.07.2017 - 41,13 млн. грн. (при цьому, пунктом 2.2 глави 2 розділу II Інструкції № 368 встановлено, що мінімальний розмір регулятивного капіталу банку має становити 120 мільйонів гривень - до 17 червня 2016 року);
станом на 11.07.2017 - 41,05 млн. грн. (при цьому, пунктом 2.2 глави 2 розділу II Інструкції № 368 встановлено, що мінімальний розмір регулятивного капіталу банку має становити 200 мільйонів гривень - з 11 липня 2017 року);
станом на 12.07.2017 - 41,08 млн. грн. (при цьому, пунктом 2.2 глави 2 розділу II Інструкції № 368 встановлено, що мінімальний розмір регулятивного капіталу банку має становити 200 мільйонів гривень - з 11 липня 2017 року).
Отже, станом на 11.07.2017 розмір регулятивного капіталу ПАТ «АКБ «Новий» становив менше однієї третини від мінімального рівня, установленого нормативно-правовим актом Національного банку, тобто 11.07.2017 у відповідача були наявні правові підстави для прийняття рішення про віднесення ПАТ «АКБ «Новий» до категорії неплатоспроможних у відповідності до пункту 2 частини першої статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що рішення від 13.07.2017 № 440-рш/БТ та № 441-рш/БТ прийняті Національним банком України правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття таких рішень.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для їх задоволення.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля - Драчевської Ольги Олександрівни - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
(Повний текст виготовлено - 26 липня 2021 року).
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль
