КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні подання

про зміну способу та порядку виконання судового рішення

22 липня 2021 року справа №320/8250/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Коздровської К.Д., розглянувши у порядку письмового провадження подання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, згідно статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014, згідно статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", викладену у листі від 03.09.2020 №9152/П-02/8-1000/20.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 04071, м.Київ, вул.Ярославська, буд.40) здійснити перерахунок основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

18.01.2021 Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист №320/8250/20 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно, з урахуванням виплачених сум.

20.01.2021 на адресу суду надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто особі, яка її подала.

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 набрало законної сили 22.12.2020.

26.03.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось до суду із заявою від 15.03.2021 №1000-0903-7/27181 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №320/8250/20 в частині, що стосується розміру, в якому зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок і виплату основної та додаткової пенсії відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014.

05.04.2021 на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на заяву про роз`яснення судового рішення від 19.03.2021, в якій позивач просить суд:

- заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15.03.2021 про роз`яснення рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2020 у справі №320/8250/20 задовольнити;

- роз`яснити, що при виконанні рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2020 у справі №320/8250/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зобов`язане здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно, з урахуванням виплачених сум.

20.04.2021 на офіційну електронну адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшла заява від 20.04.2021 про залишення заяви від 15.03.2021 №1000-0903-7/27181 про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №320/8250/20 без розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 15.03.2021 №1000-0903-7/27181 про роз`яснення судового рішення від 20.11.2020 в адміністративній справі №320/8250/20, повернуто заявнику. У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.03.2021 в частині роз`яснення судового рішення від 20.11.2020 в адміністративній справі №320/8250/20, відмовлено.

11.06.2021 на адресу суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло подання від 28.05.2021 №64340966/6 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №320/8250/20.

В результаті автоматизованого розподілу вказана заява була передана до розгляду судді Кушновій А.О. 24.06.2021 згідно з Реєстром передачі справ.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2021 призначено судове засідання з розгляду подання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло подання від 28.05.2021 №64340966/6 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №320/8250/20 на 05.07.2021, витребувано докази від відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 витребувано докази від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, від Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області та від Пенсійного фонду України. Відкладено судове засідання на 22.07.2021.

У судове засідання, призначене на 22.07.2021 позивач не з`явилась, про дату, час та місце розгляду подання була повідомлена належним чином, в матеріалах справи наявна розписка. У судове засідання з`явилась представник відповідача Бондаренко Т.М., яка не була допущена судом до участі у справі у зв`язку з відсутністю процесуальних повноважень на представництво інтересів відповідача в суді.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 вирішено подальший розгляд подання про зміну способу та порядку виконання судового рішення здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшло подання від 28.05.2021 №64340966/6 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №320/8250/20, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 04.02.2021 cтаршим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборським А.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64340966 з примусового виконання виконавчого листа №320/8250/20, виданого Київським окружним адміністративним судом 18.01.2021 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно, з урахуванням виплачених сум. Встановлено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Відповідно до частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ст.124, ч.3 ст.129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України, а обов`язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов`язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб або порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленому раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Так, саме поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Отже, передумовою для прийняття судом рішення про зміну способу або порядку виконання судового рішення, є наявність обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення у спосіб чи порядок, які первинно визначені в рішенні суду.

Судом встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 ОСОБА_1 нараховано пенсію за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі 57050,71 грн., що вбачається з копії протоколу про перерахунок пенсії позивача від 21.04.2021. Проте виплату нарахованої відповідачем доплати до пенсії у сумі 57050,71 грн. не здійснено.

У поданні від 28.05.2021 №64340966/6 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №320/8250/20 Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просить суд змінити спосіб виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 №320/8250/20 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 заборгованості пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі 57050,71 грн.

В обґрунтування подання від 28.05.2021 №64340966/6 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №320/8250/20 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зазначено, що станом на сьогоднішній день рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі 57050,71 грн. самостійно боржником не виконується.

Так, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI (зі змінами, далі - Закон № 4901-VI), який набрав чинності 01.01.2013, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є - державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що стаття 3 Закону № 4901-VI встановлює особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №320/8250/20 стосується зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, а не стягнення коштів.

Натомість особливості виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна визначені у статті 7 Закону № 4901-VI.

За правилами частини 1 статті 7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб`єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Заборгованість погашається в наступній черговості:

у першу чергу - заборгованість за рішеннями суду щодо пенсійних та соціальних виплат, про стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, а також у зв`язку з втратою годувальника;

у другу чергу - заборгованість за рішеннями суду, пов`язаними з трудовими правовідносинами;

у третю чергу - заборгованість за всіма іншими рішеннями суду.

Бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

З метою реалізації норм, наведених у пункті 3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 затверджений Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державною (далі - Порядок №440).

Згідно з пунктом 1 Порядку №440 цей Порядок визначає механізм обліку виконавчих документів та судових рішень, передбачених пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", інвентаризації та погашення заборгованості за ними.

Посилання Головного управління державної казначейської служби України у Київській області у листі від 21.07.2021 №4-10-08/6752 на пункт 3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та прийнятий на його виконання Порядок №440 суд не приймає до уваги, адже за змістом наведених нормативно-правових актів Порядок №440 регулює правовідносини щодо виконання судових рішень, що набрали законної сили, виданих або ухвалених до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.01.2013.

Відтак, виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі №320/8250/20 про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно, з урахуванням виплачених сум, - здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців визначені статтею 18 Закону № 1404-VIII.

Так, частина 1 статті 18 Закону № 1404-VIII передбачає, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пункт 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII визначає, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 18 частини 3 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Згідно з вимогами частини першої статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За змістом абзацу 3 частини 3 статті 63 Закону №1404-VIII у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Отже, нормами Закону № 1404-VIII передбачено послідовність дій державного виконавця у процедурі примусового виконання виконавчого документа.

Враховуючи те, що завданням виконавчого провадження є, зокрема, примусове виконання рішень суду у разі невиконання їх у добровільному порядку, аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що під час примусового виконання судового рішення, що набрало законної сили і є обов`язковим до виконання на всій території України, державний виконавець зобов`язаний вжити усіх заходів примусового характеру, у тому числі застосувати засоби впливу на боржника. Такі повноваження надані йому саме з метою забезпечення безумовного виконання судового рішення, а застосування заходів відповідальності за невиконання вимог державного виконавця, не звільняє боржника від виконання основного зобов`язання - виконати вимоги виконавчого документа.

Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у поданні від 28.05.2021 №64340966/6 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №320/8250/20 зазначає, що у встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем строк протягом 10 робочих днів, рішення суду боржником не виконано. У зв`язку з чим постановами державного виконавця від 23.03.2021 та від 14.05.2021 накладались штрафи на боржника за невиконання судового рішення.

Судом встановлено, що за час примусового виконання рішення судове рішення у справі №320/8250/20 виконано частково, а саме боржником здійснено нарахування стягувачу пенсії за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 у розмірі 57050,71 грн., що вбачається з копії протоколу про перерахунок пенсії позивача від 21.04.2021, проте виплату нарахованої відповідачем доплати до пенсії у сумі 57050,71 грн. не здійснено.

При цьому суд зазначає, що державним виконавцем не повідомлено суду про всі вчинені боржником дії, направлені на повне виконання судового рішення у справі, зокрема дії, направлені на виплату стягувачу нарахованої суми пенсії у випадку, коли у боржника, яким є державний орган, відсутні кошти на виконання судового рішення, що передбачає виплату коштів стягувачу.

При цьому заявником надано суду копію листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.05.2021 №1000-0903-5/44535, адресованого старшому державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборському А.В., в якому боржник посилається на затверджений Кабінетом Міністрів України порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, не називаючи номеру та дати нормативно-правового акту, яким затверджений такий порядок.

Незважаючи на те, що боржник не вказує назви, номеру та дати нормативно-правового акту, яким затверджений порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, мова йде про Постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Так, 22.08.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду; установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

Відповідно до пункту 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649 (тут і далі - в редакції чинній станом на 22.08.2018), цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно із пунктом 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

У той же час, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19 визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі № 640/5248/19 касаційні скарги Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019, з урахуванням внесених апеляційним судом змін, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 залишено без змін.

Отже, Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649, починаючи з 22 липня 2020 року до спірних правовідносин вже не може бути застосований і виконання рішення суду у даній справі повинно здійснюватись згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження".

З матеріалів справи убачається, що виконання рішення суду неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, виконання рішення суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду у даній справі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 08 травня 2018 року у справі №266/935/17.

Крім того, суд звертає увагу, що змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. При цьому, для відновлення порушеного права позивача судом ухвалено рішення, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з розрахунку 75% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також щомісячну доплату до пенсії за проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до статей 39, 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 включно, з урахуванням виплачених сум, - що відповідало заявленим позовним вимогам та принципу диспозитивності.

Таким чином, зміна способу виконання рішення із зобов`язання виплатити зазначені пенсійні виплати на стягнення суми цих виплат змінить судове рішення по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішить питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10.07.2018 року у справі №755/10524/17.

22.07.2021 на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання від 21.07.2021 №1000-0903-7/73148 про долучення доказів.

У клопотанні від 21.07.2021 №1000-0903-7/73148 ГУ ПФУ у Київській області було повідомлено суд про те, що згідно інформації, наданої фінансово-економічним управлінням ГУ ПФУ у Київській області, відповідач має чотири (не бюджетні) рахунки, відкриті у ГУ Державної казначейської служби України у Київській області (МФО банку 899998), а саме: НОМЕР_2 ; НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ; НОМЕР_5 , які були відкриті 01.01.2020 для сплати боргів по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Станом на 01.07.2021 із десяти відкритих рахунків діючими залишились чотири рахунки, інші були закриті у січні 2021 року.

При цьому відповідач зазначає про те, що виконання судового рішення про стягнення сум пенсій з цих рахунків є неможливим, через відсутність коштів на них. Рахунки не є видатковими і не застосовуються для фінансування пенсій.

На підтвердження вказаних обставин ГУ ПФУ у Київській області надано копії заяви про відкриття рахунків у ГУ ДКСУ у Київській області від 01.01.2020; повідомлення про відкриття рахунків від 01.01.2020; заяви про закриття рахунків від 04.01.2021; бюджетів ГУ ПФУ у Київській області на 2020 рік зі змінами та на 2021 рік.

Також, ухвалою суду від 05.07.2021 були витребувані докази від Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області, зокрема, інформацію про всі відкриті рахунки Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із зазначенням призначення цих рахунків; письмові пояснення про те, чи здійснюється виконання судових рішень про стягнення сум пенсії, за якими Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області має виплачувати пенсії на користь громадян, за рахунок коштів, які знаходяться на рахунках, відкритих на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Київській області; інформацію про те, з яких рахунків Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплачуються пенсії на виконання судових рішень та чи здійснюються виплати за бюджетною програмою 2506080 "Фінансування виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами та дефіциту коштів Пенсійного фонду України.

22.07.2021 на виконання вимог ухвали суду від 05.07.2021 від Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області надійшли письмові пояснення у справі.

Так, у письмових поясненнях Головного управління Державної казначейської служби України в Київській області повідомлено суд про те, що погашення заборгованості за судовими рішеннями здійснюється в межах бюджетних асигнувань, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою (КПКВ 3504040 Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою, які виконуються згідно з Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 зі змінами.

Також, ГУ Державної казначейської служби України в Київській області повідомлено, що у зв`язку з тим, що ГУ ПФУ у Київській області не обслуговується в ГУ Казначейства та управліннях Державної казначейської служби України Київської області, та у разі невиконання боржником виконавчого документа, застосовується Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» за бюджетною програмою (КПКВ 3504040 Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою).

Отже, проаналізувавши надані докази, судом встановлено, що ГУ ПФУ у Київській області не обслуговується в ГУ Казначейства та управліннях Державної казначейської служби України Київської області, при цьому у відповідача відсутній рахунок для сплати заборгованості за рішеннями судів, а наявні відкриті рахунки не є видатковими і не застосовуються для фінансування виплати пенсій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.05.2021 №64340966/6 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №320/8250/20.

Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.05.2021 №64340966/6 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №320/8250/20 - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи та Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали складено - 22.07.2021 р.

Суддя Кушнова А.О.