Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2021 року Справа № 340/2321/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, третя особа: Компаніївський районний суд Кіровоградської області про зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
17.05.2021 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, третя особа: Компаніївський районний суд Кіровоградської області, в якій позивач просить:
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області перерахувати заробітну плату (заробітна плата, кошти за відпустку, лікарняні виплати, відрядження, матеріальна допомога тощо) судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 за період з 06 січня 2006 року по 08 червня 2011 року, врахувавши, що станом на 06 січня 2006 року стаж роботи, який береться для обрахунку надбавки за вислугу років, склав більше 10 років (первинний розмір надбавки становить 20%), та виплатити додаткові кошти з урахуванням раніше отриманих за цей же період;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області перерахувати судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 усі виплати із заробітної плати за періоди з 01 січня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 08 червня 2011 року, врахувавши, що надбавка за вислугу років обчислюється від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи (у всіх видах виплати (заробітна плата, кошти за відпустку, лікарняні виплати, відрядження, матеріальна допомога тощо) та виплатити додаткові кошти з урахуванням раніше отриманих за цей період.
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області нарахувати і виплатити судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у період з 06 січня 2006 року по 08 червня 2011 року.
18.05.2021 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №340/2321/21 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Компаніївський районний суд Кіровоградської області, про зобов`язання вчинити дії - передано голові Кіровоградського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо передачі справи за підсудністю.
Розпорядженням голови Кіровоградського окружного адміністративного суду №65 від 19.05.2021 року матеріали адміністративної справи№340/2321/21 передано до Третього апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
24.05.2021 року ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду передано справу №340/4052/20 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області, третя особа: Компаніївський районний суд Кіровоградської області, про зобов`язання вчинити певні дії для розгляду за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
03.06.2021 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями остання передана для розгляду судді Горбалінському В.В.
08.06.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідач нараховував і виплачував надбавку за вислугу років у меншому розмірі, допустивши два порушення. По-перше, на день призначення на посаду судді до стажу позивача, що дає право на надбавку за вислугу років, включено лише 05 років 05 місяців 09 днів обіймання посади слідчого органів внутрішніх справ та не враховано до цього стажу період навчання позивача в університеті внутрішніх справ з 14.08.1995 року по 25.07.2000 року. Тобто відповідач розпочав нараховувати і виплачувати надбавку за вислугу років з 06.01.2006 року відповідно до приписів ч.4 ст.44 Закону України «Про статус суддів» (який діяв на час призначення позивача суддею) у розмірі 15% від посадового окладу, що менше ніж 20% від посадового окладу, якби період навчання був би врахований до даного стажу. У зв`язку з чим, на думку позивача, необхідно зобов`язати відповідача перерахувати заробітну плату позивача з 06.01.2006 року по 08.06.2011 року виходячи зі стажу роботи станом на момент обрання на посаду судді вперше у розмірі більше 10 років (первинний розмір надбавки становить 20%).
По-друге, позивач зауважив, що відповідач нараховував та виплачував надбавку за вислугу років до заробітної плати за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 08.06.2011 року, виходячи з розміру посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас. В свою чергу, за приписами частини 4 статті 44 Закону України "Про статус суддів", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, суддям виплачувалась щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи. У зв`язку з чим, позивач вважає, що відповідачем нараховувалась заробітна плата позивача у меншому розмірі за вищезазначені періоди.
Також позивач вважає, що у зв`язку з недоплатою надбавки за вислугу років відповідач невірно виплатив йому заробітну плату за час відпустки, допомогу по тимчасовій непрацездатності та матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань за вказаний період, оскільки не врахував при їх виплаті недораховану йому надбавку за вислугу років, адже розмір вказаних виплат залежить від середньомісячного заробітку.
Окремо позивач зазначив, що у зв`язку з вищенаведеним наявна необхідність зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втратити частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у період з 06.01.2006 року по 08.06.2011 року.
08.07.2021 року Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позивних вимог заперечував в повному обсязі.
В обгрунтування відзиву відповідач зазначив, що 22.08.2016 року відповідачем прийнято наказ №132-к, яким встановлено з 07.06.2006 року позивачу надбавку за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас. Внаслідок прийняття Урядом України постанови №36 від 24.01.2007 року відповідачем прийнято наказ №53-к, яким встановлено з 24.01.2007 року позивачу надбавку за вислугу років у розмірі 15% від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
Окремо відповідач зауважив, що підстави для зарахування періоду навчання позивача в університеті МВС відсутні.
Також відповідач зазначив, що надбавка за вислугу років до заробітної плати за періоди з 01.01.2007 по 31.12.2007 включно та з 22.05.2008 по 31.12.2010 включно нараховувалась та виплачувалась позивачу та як наслідок заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області №1-к від 03.01.2006 року ОСОБА_1 зараховано з 06.01.2006 року на посаду судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області з окладом згідно штатного розпису, встановлено ОСОБА_1 надбавку за вислугу років у розмірі 15% від посадового окладу, з урахуванням стажу державної служби у розмірі 05 років 05 місяців 09 днів на день призначення на посаду.
22.06.2006 року наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області №132-к встановлено судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 з 07.06.2006 року надбавку за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з урахуванням стажу державної служби у розмірі 10 років.
06.04.2007 року наказом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області №53-к встановлено судді Компаніївського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 з 24.01.2007 року надбавку за вислугу років у розмірі 15% від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, з урахуванням стажу державної служби у розмірі 5 років.
У період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року включно щомісячна надбавка за вислугу років ОСОБА_1 нараховувалася виходячи із загальної суми посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас.
У період з 01.01.2008 року по 08.06.2011 року включно щомісячна надбавка за вислугу років ОСОБА_1 нараховувалася виходячи із загальної суми посадового окладу та доплати за кваліфікаційний клас.
Згідно інформації про нараховану суддівську винагороду судді ОСОБА_1 за період з січня по грудень 2010 року, яка наявна в матеріалах справи, ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 20% від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
06.05.2019 року рішенням Черкаського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №340/319/19 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
Зобов`язано Кіровоградський окружний адміністративний суд зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби, який враховується при обчисленні щомісячної доплати за вислугу років, період проходження ним служби в органах внутрішніх справ після присвоєння спеціального звання рядовий міліції з 14.08.1995 до 27.07.2000.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду в адміністративній справі від 06.05.2019 року у справі №340/319/19 набрало законної сили 06.06.2019 року.
Вважаючи, що відповідач мав нараховувати та виплачувати йому щомісячну надбавку за вислугу років відповідно до положень частини 4статті 44 Закону України "Про статус суддів", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а також вірно визначити розмір надбавки за вислугу років у період з моменту обрання суддею Компаніївського районного суду Кіровоградської області, у зв`язку з цим звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
З 30.09.2016 року набув чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 року (далі - ЗУ №1402-VIII).
Згідно з ч.2 ст.135 ЗУ №1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до ч.5 ст.135 ЗУ №1402-VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
Законом України від 21.12.2016 №1798-VIII доповнено абзацом 4 пункт 34 розділу XII ЗУ №1402-VIII, відповідно до якого судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З огляду на ч.4 ст.78 КАС України, враховуючи той факт, що Черкаським окружним адміністративним судом в рішенні від 06.05.2019 року у справі №340/319/19, яке набрало законної сили, вже досліджувалось питання стосовно необхідності зарахування до стажу державної служби ОСОБА_1 період проходження ним служби в органах внутрішніх справ після присвоєння спеціального звання рядовий міліції з 14.08.1995 року до 27.07.2000 року (період навчання в університеті МВС), суд зазначає, що вказана обставина не потребує доказування в рамках даної адміністративної справи та є доведеною.
Відповідно до ч.1, 4 ст.44 Закону України «Про статус суддів» (який діяв на момент обрання позивача суддею вперше) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Суддям виплачувалась щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах:при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
(Установити, що у 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених частиною четвертою статті 44 від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи згідно із Законом N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 ).
З урахування періоду проходження ОСОБА_1 служби в органах внутрішніх справ після присвоєння спеціального звання рядовий міліції з 14.08.1995 року до 27.07.2000 року (період навчання в університеті МВС), стаж державної служби позивача станом на момент обрання суддею вперше, а саме станом на 06.01.2006 року, становив 10 років 04 місяці 20 днів.
Отже, відповідач повинен був встановити позивачу на момент обрання його суддею вперше надбавку за вислугу років у розмірі 20%, як це було передбачено ч.4 ст.44 Закону України «Про статус суддів» (в редакції від 01.01.2006 року).
Відповідно до статті 113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 №3235-IV встановлено, що у 2006 році суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах, передбачених частиною четвертою статті 44 Закону України "Про статус суддів", від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи. Неконституційним Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в частині виплати суддям щомісячної надбавки за вислугу років не визнавався, а тому у 2006 році щомісячна надбавка за вислугу років позивачу мала виплачуватися у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
В свою чергу з 01.01.2007 року вказана вище надбавка мала нараховуватися позивачу відповідно до частини 4 статті 44 Закону України «Про статус суддів», а саме - при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Окремо, суд, з огляду на наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області №132-к від 22.06.2006 року та наказ Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області №53-к від 06.04.2007 року, встановив, що надбавка позивача за вислугу років у період з 07.06.2006 року по 23.01.2007 року складала 20% від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що в період з 06.01.2006 року по 06.06.2006 року включно та з 24.01.2007 року 08.06.2011 року включно надбавка за вислугу років позивача нараховувалась та виплачувалась у меншому відсотковому розмірі, ніж це було передбачено чинним на той момент законодавством.
Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача перерахувати заробітну плату (заробітна плата, кошти за відпустку, лікарняні виплати, відрядження, матеріальна допомога тощо), суд зазначає наступне.
Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.
Дана норма ставить у залежність суму заробітної плати за період відпустки від виплат, які нараховуються особі за 12 календарних місяців роботи.
Відповідно до пп. 2 п. 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 (в редакції від 01.04.2006 року) у разі надання відпустки виплачується додатковий посадовий оклад відповідно до частини п`ятої статті 44 Закону України"Про статус суддів", а також надається матеріальна допомога длявирішеннясоціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх середньомісячної заробітної плати.
Редакція даного пункту не змінювалась до 08.06.2011 року (до закінчення спірного періоду).
Враховуючи викладене, суд погоджується з доводами позивача про те, що вказані вище виплати заробітної плати за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та інші нарахування взаємозалежні від надбавки за вислугу років.
Крім того, суд звертає увагу, що у рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 №9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що під заробітною платою, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем.
Таким чином, наявні підстави для здійснення перерахунку сум, які входять до складових заробітної плати, перерахунку підлягають також суми, які були обраховані на основі зазначених вище складових.
Вищеприведеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.12.2018 року у справі №816/301/16.
Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача перерахувати позивачу усі виплати із заробітної плати за періоди з 01 січня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 08 червня 2011 року, врахувавши, що надбавка за вислугу років обчислюється від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи (у всіх видах виплати (заробітна плата, кошти за відпустку, лікарняні виплати, відрядження, матеріальна допомога тощо)) та виплатити додаткові кошти з урахуванням раніше отриманих за цей період, суд зазначає наступне.
Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 61 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесені відповідні зміни до Закону України "Про статус суддів". Зокрема, в абзаці другому частини четвертої слова "загальної суми щомісячного заробітку" замінено словами "посадового окладу".
Рішенням від 22.05.2008 №10-рп/2008 Конституційний Суд України визнав неконституційними низку положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у тому числі й пункт 61 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення зазначених вище змін.
Тобто, з 01.01.2008 до 22.05.2008 (дати винесення рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008) надбавка за вислугу років суддям мала виплачуватися у відсотках тільки від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2008 №19 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року №865" (яка набрала чинності з 01.03.2008) останню доповнено пунктом 2-2 наступного змісту: "Суддям щомісяця виплачується надбавка за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас в таких розмірах: при стажі роботи понад три роки - 10 відсотків, понад п`ять років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків."
Таким чином, після 22.05.2008 року - дати винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008 Закон України "Про статус суддів" і постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 по-різному врегульовували питання виплати суддям надбавки за вислугу років.
За правилами частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи із визначених в частині 4 статті 9 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами слід зазначити, що при визначенні бази обчислення суддям надбавки за вислугу років після 22.05.2008 - дати винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008 - слід застосовувати положення Закону України "Про статус суддів", який має вищу юридичну силу, а не підзаконного нормативного акту - постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865.
Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.12.2018 року у справі №816/301/16.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачу в період з 01.01.2017 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 08.06.2011 року включно неправильно нараховувалась надбавка за вислугу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865.
Стосовно вимоги позивача про зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у період з 06 січня 2006 року по 08 червня 2011 року, суд зауважує наступне.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 №9-рп/2013 у справі № 1-18/2013 Суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Також, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
При цьому, зі змісту статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
Згадані вище статті 2,3 цього Закону №2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.
Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізмвиплати компенсацій.
У пункті 4 цього Порядку прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Суд звертає увагу, що використане у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або такий, який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду України від 11.07.2017 року №21-2003а16 та постанові від 18.12.2018 року у справі №816/301/16.
Окремо суд звертає увагу, що з 09.06.2011 року та станом на момент подання позовної заяви ОСОБА_1 не є суддею Компаніївського районного суду Кіровоградської області.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовний вимог в наступній редакції:
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області перерахувати та виплатити заробітну плату (заробітна плата, кошти за відпустку, лікарняні виплати, відрядження, матеріальна допомога, інші нарахування) ОСОБА_1 за період з 06.01.2006 року по 06.06.2006 року включно та з 24.01.2007 року 08.06.2011 року включно, врахувавши, що станом на 06.01.2006 року стаж роботи, який береться для обрахунку надбавки за вислугу років, склав більше 10 років (первинний розмір надбавки становить 20%), з урахуванням раніше отриманої заробітної плати;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 усі виплати із заробітної плати за періоди з 01.01.2017 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 08.06.2011 року включно, врахувавши, що надбавка за вислугу років обчислюється від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи (у всіх видах виплат (заробітна плата, кошти за відпустку, лікарняні виплати, відрядження, матеріальна допомога, інші нарахування), з урахуванням раніше отриманої заробітної плати;
- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у період з 06.01.2006 року по 08.06.2011 року.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, код ЄДРПОУ 26241445), третя особа: Компаніївський районний суд Кіровоградської області (28400, Кіровоградська область, смт. Компаніївка, вул. Вишнева, 21, код ЄДРПОУ 02896928) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області перерахувати та виплатити заробітну плату (заробітна плата, кошти за відпустку, лікарняні виплати, відрядження, матеріальна допомога, інші нарахування) ОСОБА_1 за період з 06.01.2006 року по 06.06.2006 року включно та з 24.01.2007 року 08.06.2011 року включно, врахувавши, що станом на 06.01.2006 року стаж роботи, який береться для обрахунку надбавки за вислугу років, склав більше 10 років (первинний розмір надбавки становить 20%), з урахуванням раніше отриманої заробітної плати.
Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 усі виплати із заробітної плати за періоди з 01.01.2017 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 08.06.2011 року включно, врахувавши, що надбавка за вислугу років обчислюється від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи (у всіх видах виплат (заробітна плата, кошти за відпустку, лікарняні виплати, відрядження, матеріальна допомога, інші нарахування), з урахуванням раніше отриманої заробітної плати.
Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у період з 06.01.2006 року по 08.06.2011 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський
