УХВАЛА
15 липня 2021 року
Київ
справа №825/997/17
адміністративне провадження №К/9901/30028/18
Верховний Суд у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду (далі Суд):
головуючого судді (судді-доповідача) Данилевич Н.А.,
суддів Губської О.А.,., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Жука А.В., Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., Смоковича М.І., Шевцової Н.В., Уханенка С.А., Радишевської О.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року (головуючий суддя Бужак Н. П., судді: Костюк Л.О., Троян Н.М.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'', без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 ''Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій'';
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 ''Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій'' з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач протиправно не включив в її розмір щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, яку вона отримувала в період проходження служби щомісячно. Позивачка наполягає, що щомісячна додаткова грошова винагорода носить постійний характер, а тому у відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'', така винагорода повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року позов ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'', без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 ''Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій''.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 ''Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій'' з урахуванням раніше виплачених сум.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців. Також, суд вказав, що виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, до спірних правовідносин не підлягає застосуванню наказ Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595 Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, яким визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразової грошової допомоги, оскільки положення даного наказу звужує обсяг встановлених Законом прав військовослужбовців.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року було скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відмовляючи в позовних вимогах, суд апеляційної інстанції вказав, що враховуючи положення постанови № 889 у системному зв`язку із нормами статей 9 і 15 Закону № 2011-ХІІ та правилами Інструкції, винагорода, встановлена постановою № 889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ. Суд зазначив, що ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. Подібний підхід регулювання встановлений і щодо розміру винагороди, відповідно до якого до складу грошового забезпечення, з якого обраховується і виплачується винагорода, не введені всі його складові.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
30 серпня 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року, в якій просив її скасувати та залишити в силі постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців. Вказує, що зазначену виплату вона отримувала постійно, а тому такий додатковий вид грошового забезпечення повинен включатись до складових вихідної допомоги.
Відповідачем до Суду надані заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на законність та правомірність винесеного судом апеляційної інстанцій рішення, просив його залишити в силі, а вимоги касаційної скарги залишити без задоволення. Зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена Постановою №889, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. Вказує на те, що відповідно до п.8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24 жовтня 2016 року №550, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, передано на розгляд судової палати для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу від 30.04.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду справи №825/997/17: головуючий суддя (суддя-доповідач) Данилевич Н.А., судді: Білак М.В., Губська О.А., Єресько Л.О., Жук А.В., Загороднюк А.Г., Калашнікова О.В., Кашпур О.В., Мартинюк Н.М., Мацедонська В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., Радишевська О.Р., Смокович М.І., Соколов В.М., Шевцова Н.В., Уханенко С.А.
Ухвалою від 14 липня 2021 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку письмового провадження.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду справи №825/997/17: головуючий суддя (суддя-доповідач) Данилевич Н.А., судді: Губська О.А., Єресько Л.О., Жук А.В., Загороднюк А.Г., Калашнікова О.В., Кашпур О.В., Мартинюк Н.М., Мацедонська В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., Радишевська О.Р., Смокович М.І., Шевцова Н.В., Уханенко С.А.
Ухвалою Суду від 15 липня 2021 року задоволено заяву судді Кашпур О.В. про самовідвід.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.07.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду справи №825/997/17: головуючий суддя (суддя-доповідач) Данилевич Н.А., судді: Губська О.А., Єресько Л.О., Жук А.В., Загороднюк А.Г., Калашнікова О.В., Мартинюк Н.М., Мацедонська В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., Радишевська О.Р., Смокович М.І., Шевцова Н.В., Уханенко С.А.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Старший солдат ОСОБА_1 проходила службу у Збройних Силах України, в тому числі на посаді механіка-радіотелеграфіста радіостанції групи інформаційно-телекомунікаційного зв`язку 8 командного пункту (армійської авіації) Сухопутних військ Збройних Сил України.
Наказом начальника 8 командного пункту (армійської авіації) Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.05.2017 № 6-РС ОСОБА_1 звільнена з військової служби у запас за пунктом і частини шостої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду) (а.с. 7).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.05.2017 № 87 (а.с. 8) позивача було виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення з 23.05.2017. Відповідно до цього наказу позивач має вислугу років 10 років 26 днів. Також зазначеним наказом, зокрема, позивачу передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 10 (десять) повних календарних років служби.
ОСОБА_1 14.06.2017 звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, але отримала від відповідача відмову в зв`язку з відсутністю підстав для перерахування (а.с. 10-12).
Як вбачається з довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 , отримане у військовій частині НОМЕР_2 у період з 01.06.2015 по 23.05.2017, позивачу виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 (а.с. 9).
Як свідчить лист Військової частини НОМЕР_2 від 15.06.2017 № 91/237 позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 10 (десять) повних календарних років в сумі 23 493,15 грн, однак до складових грошової допомоги при звільненні не входить щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, соціального та правового захисту, а також гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах визначені Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до пункту другого статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з пунктами 3, 4 цієї статті, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та має забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За пунктом 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій було установлено щомісячну додаткову грошову винагороду:
1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, Національної гвардії та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):
з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;
з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
4) військовослужбовцям Національної гвардії (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
5) військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;
6) співробітникам кадрового складу (військовослужбовцям) Служби зовнішньої розвідки - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Відповідно до п.2 Постанови №889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
На виконання Постанови № 889 Міністр оборони України наказом від 24 жовтня 2016 року № 550 затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі Інструкція №550).
Інструкцією №550 визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.
Відповідно до п. 3 Інструкції №550 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений)
Згідно з пунктом 5 Інструкції №550 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Пунктом 8 Інструкції №550 встановлено, що грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з п. 9 Інструкції №550 розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.
Відповідно до положень пункту 10 Інструкції №550 командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.
За приписами п. 9.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 (далі Інструкція №260), особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим від посад, які вони займають (у тому числі у зв`язку з переходом військової частини на новий штат, частковою зміною штату), із дня, наступного за днем звільнення від займаних посад (скорочення штатної посади), протягом двох місяців виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за штатною посадою на день звільнення з посади (скорочення). Грошове забезпечення у цьому випадку обчислюється виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).
Відповідно до п. 38.6 Інструкції №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Згідно з п. 38.6 Інструкції №260 військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Як установлено судами попередніх інстанцій, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.05.2017 № 87 позивача було виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення з 23.05.2017 та вирішено відповідно до вимог Інструкції №260 виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 10 (десять) повних календарних років служби.
Пунктом 9.1 Інструкції №260 та п. 8 Інструкції №550 передбачено, що винагороди до складу грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби, не включаються. Так, грошове забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби, включає: оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).
Разом з тим, застосовуючи вищеозначені Інструкції як спеціальні нормативно-правові акти, що визначають структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, суд апеляційної інстанції не урахував пріоритетності законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-ХІІ Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовців, які включаються до складу місячного грошового забезпечення, з якого нараховується така одноразова грошова допомога, законом не віднесено до його компетенції та може бути змінено лише законодавцем.
Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає Закон №2011-ХІІ, а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам Закону №2011-ХІІ.
Ознаки щомісячної додаткової грошової винагороди, визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.
Матеріалами справи підтверджується, що дана винагорода виплачувалась позивачці постійно щомісяця з 01.06.2015 до дня звільнення її із військової служби.
З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 травня 2019 року у справі №826/11679/17, від 31 липня 2019 року №826/3398/17, від 16 грудня 2019 року у справі №825/812/17, від 19 лютого 2020 року у справі №822/2741/17.
Ухвалюючи наведені вище судові рішення Верховний Суд посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 щодо питання складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній справі, дійшла висновків, що згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Велика Палата, ухвалюючи відповідне рішення виходила з того, що частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
За наслідком розгляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для відступлення від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).
З огляду на викладене, задля єдності судової практики у судовій палаті з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду існує необхідність відступити від правового висновку, сформованого Верховним Судом України у постановах від 04.11.2014 у справі №21-473а14, від 03.03.2015 у справі №21-32а15 та від 19.05.2015 у справі №21-466а15.
Так, за висновком, наведеним у вказаних постановах Верховного Суду України, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою №889 та Інструкцією, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
У зв`язку наявністю неоднакових підходів суду касаційної інстанції у складі різних колегій суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду під час вирішення питання застосування положень Постанови №889 Судом передано зазначену адміністративну справу №825/997/17 на розгляд судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
Водночас, пунктом 8 ч. 1 Перехідних положень КАС України установлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.
Якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії суддів або палаті (об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Частинами 1-3 ст. 347 КАС України установлено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.
Отже, беручи до уваги наявність на цей час протилежних за змістом судових рішень Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах №826/11679/17, №826/3398/17, №825/812/17, №822/2741/17 з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17, та Верховного Суду України, існує необхідність відступлення від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 04.11.2014 у справі №21-473а14, від 03.03.2015 у справі №21-32а15 та від 19.05.2015 у справі №21-466а15.
Вказані обставини колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вважає такими, що дають підстави для передачі цієї адміністративної справи відповідно до положень пункту 8 ч. 1 Перехідних положень КАС України на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Керуючись статтями 346, 347, 359, пунктом 8 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
у х в а л и в :
Адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Головуючий суддяН.А. Данилевич
СуддіО.А. Губська
Л.О. Єресько
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
О.В. Калашнікова
Н.М. Мартинюк
В.Е. Мацедонська
Ж.М. Мельник-Томенко
О.Р. Радишевська
М.І. Смокович
Н.В. Шевцова
С.А. Уханенко
