Єдиний державний реєстр судових рішень
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2017 року ЧернігівСправа № 825/997/17
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Кашпур О.В.,
за участі секретаря - Пушенко О.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Гайдей Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач 23.06.2017 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'', без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 ''Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій'';
зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 ''Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій'' з урахуванням раніше виплачених сум.
Свої вимоги мотивує тим, що його було звільнено з військової служби у запас за пунктом «і» (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду). Позивач вважає, що при виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні відповідач протиправно не включив в її розмір щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, яку він отримував в період проходження служби щомісячно. Позивач наполягає, що щомісячна додаткова грошова винагорода носить постійний характер, а тому у відповідності до положень ч. 2 ст. 9 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'', така винагорода повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги на оздоровлення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позову відмовити, зазначив, що щомісячна додаткова грошова винагорода, що передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, не має постійного характеру. Відповідно до Наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України» вказана винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразові додаткові види грошового забезпечення. Таким чином, відповідач вважає, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , а тому в розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні такий вид виплат не бере участі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 проходила службу у Збройних Силах України, в тому числі на посаді механіка-радіотелеграфіста радіостанції групи інформаційно-телекомунікаційного зв`язку 8 командного пункту (армійської авіації) Сухопутних військ Збройних Сил України.
Наказом начальника 8 командного пункту (армійської авіації) Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 23.05.2017 № 6-РС ОСОБА_1 звільнена з військової служби у запас за пунктом б частини шостої статті 26 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу (які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду) (а.с. 7).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 23.05.2017 № 87 (а.с. 8) позивача було виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення з 23.05.2017. Зазначеним наказом зокрема позивачу передбачено виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 10 (десять) повних календарних років служби.
ОСОБА_1 14.06.2017 звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, але отримала від відповідача відмову в зв`язку з відсутністю підстав для перерахування (а.с. 10-12).
Як вбачається з довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 , отримане у військовій частині НОМЕР_2 у період з 01.06.2015 по 23.05.2017 позивачу виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода в розмірі 60% місячного грошового забезпечення, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 (а.с. 9).
Як свідчить лист Військової частини НОМЕР_2 від 15.06.2017 № 91/237 позивачу виплачено одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 10 (десять) повних календарних років в сумі 23493,15 грн, однак до складових грошової допомоги при звільненні не входить
щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, соціального та правового захисту, а також гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах визначені Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Відповідно до пункту другого статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України (пункт четвертий статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей).
Тобто, вказаним Законом передбачено повноваження Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.
Згідно підпункту 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій військовослужбовцям Збройних Сил установлено щомісячну додаткову грошову винагороду в наступних розмірах: з 1 квітня 2013 - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткова грошова винагорода є щомісячною, має постійний характер, а тому входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний суд України в постанові від 20.10.2015 по справі № 21-2942а15.
Абзацом першим пункту 2 статті 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Таким чином, суд приходить до висновку, що розрахунок грошової допомоги при звільненні позивача повинен був проводитися з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню наказ Міністра оборони України від 15.11.2010 № 595 Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, якими визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразової грошової допомоги, оскільки положення даних наказів звужує обсяг встановлених Законом прав військовослужбовців.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій є протиправними. Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок та виплату позивачу грошової допомоги при звільненні, з врахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що при виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 Військова частина НОМЕР_2 діяла з порушенням принципу законності та протиправно позбавила позивача права на таку виплату, тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'', без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 ''Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій''.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 ''Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій'' з урахуванням раніше виплачених сум.
Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.В. Кашпур
